С. М. Слонимский родился 12 августа 1932 года в Ленинграде в семье писателя М. Л. Слонимского и Иды Исааковны Каплан-Ингель.
Заниматься композицией начал в возрасте 11 лет частным образом с В. Я. Шебалиным. В 1945—1950 годах учился игре на фортепиано у С. И. Савшинского и композиции у Б. А. Арапова и С. Я. Вольфензона, затем — в ЛГК имени Н. А. Римского-Корсакова у О. А. Евлахова (композиция) и В. В. Нильсена (фортепиано). В 1958 году окончил аспирантуру под руководством Т. Г. Тер-Мартиросяна, со следующего года и по сегодняшний день преподаёт в консерватории музыкально-теоретические дисциплины, с 1967 года — композицию. Принимал участие в фольклорных экспедициях, собирал русские народные песни. Слонимский — кандидат искусствоведения (1963), профессор (1976), член СК СССР. Как педагог, Слонимский воспитал многих известных советских и российских композиторов.
ответ:(Гітара)
Сім доріжок в неї є Кожна голос подає, Як гравець торкне всі сім, Стане весело усім.
(Сопілка)
Паличка з дірками І проворні пальці, – Любо її слухають В лісі на галявці
(Баян)
Що за гість прийшов у дім? Скільки ґудзиків на нім! А почнеш їх натискати, – Починає гість співати!
(Віолончель)
Ну й велика оця скрипка — Не можна відвести очей. Звук низький, баритональний. Це і є..
(Бандура)
Україну прославляє, Хоч не знає слів, Тугу людям розганяє Многострунний спів. У похід її з собою Брав козак Мамай, Мов ясну леліяв зброю. Хто вона: вгадай?
(Барабан)
Бум-бум-бум, Трам-там-там Що так грає?
(Фортепіано)
Объяснение:Клавіатури чорно-білий ряд, Педалі жовтим золотом горять… Мене з собою не внесеш у футлярі. З могутнім форте, ласкавим піано, І тому є той надзвичайно правий, Хто називає нас…
(Рояль)
До зубів торкнись – готово, Ти почуєш спів чудовий.
(Скрипка)
Як смичок струни торкнеться, вона піснею озветься. Дуже ніжну душу має, що сміється і ридає.