Я парнишка седой, Я совсем молодой мне-17, Посадили в тюрьму, А зачем почему не пойму. За решеткой сижу И с тоскою гляжу на свободу. Ходят люди внизу не могу удержать я слезу. Я тобою одной совершенно больной, Неужели меня ты забудешь? Я с начальником бьюсь, Я тюрьмы не боюсь, Я боюсь, что к тебе не вернусь Есть хотел-хлеб украл, А закон покарал так жестоко. Восемь лет мне сидеть стали черные кудри седеть Я тобою одной совершенно больной, Неужели меня ты забудешь? Я с начальником бьюсь, Я тюрьмы не боюсь, Я боюсь, что к тебе не вернусь Я боюсь, что к тебе не вернусь
СЮЇТА (фр. suite - послідовність, ряд) - 1. Циклічний інструментальний твір, який складається з кількох самостійних за кількістю, порядком сполучення п’єс, об’єднаних художнім задумом. Термін С. виник у Франції XVI ст. і означав цикл бранлів для лютні. Звичайно частини С. контрастують (павана - гальярда, пасамецо-сальтарело). В XVII - XVIII ст. С. об’єднувала чотири танцювальні п’єси - алеманду, куранту, сарабанду і жигу, пізніше до її складу увійшли танцювальні номери - менует, гавот, буре, пасп’є, ригодон, мюзет, лур, полонез, форлана, сициліана, тамбурин, англез, хорнпайп і т.д., а також такі п’єси, як арія, рондо, прелюдія, капричіо, скерцо, чакона, пасакалья, увертюра та ін. В ХІХ - ХХ ст. з’явились С. нового типу - програмові (напр., 'Шехеразада' М.Римського-Корсакова, 'Карелія' Я.Сібеліуса, 'Пер Гюнт' Е.Гріга, 'Арлезіанка' Ж.Бізе та ін.), сюїти з музики балетів, опер, кінофільмів, пісень одного автора тощо. 3. Музично - хореографічна композиція з кількох характерних танців, об’єднаних однією схемою (див. Дивертисмент).
Скорее всего серенада