Шестая симфония, «Пасторальная» (F-dur, 1808).
Природа и слияние с ней, чувство душевного покоя, образы народной жизни – таково содержание этой симфонии. Среди девяти симфоний Бетховена Шестая – единственная программная, т.е. имеет общее название и озаглавлена каждая часть:
I часть – «Радостные чувства по прибытии в деревню»
II часть – «Сцена у ручья»
III часть – «Весёлое сборище поселян»
IV часть – «Гроза»
V часть – «Пастушья песнь. Благодарственная песнь божеству после грозы».
Бетховен стремился избежать наивной изобразительности и в подзаголовке к названию подчеркнул – «больше выражение чувства, чем живопись».
Объяснение:
Геній Т. Г. Шевченка втілився не тільки у поезії, але і в живопису. Шевченківські картини заслуговують на увагу не менше, ніж його вірші. Мені подобається, як Шевченко намалював свою улюблену героїню — Катерину.
Катерина — звичайна українська дівчина. На ній біла сорочка, червоний фартух, спідниця. її голову прикрашає червона стрічка з квітами.
Йде дорогою вродлива українка. Ступає повільно босими ногами. Нахилила голову, опустила очі. Руками взялася за край фартуха. Здається, щоб витерти сльозу. Шевченко майстерно намалював, як Катерина переживає своє горе. Дівчина зображена одразу після зустрічі з москалем, якого вона кохала, який її зрадив. Москаль також є на картині. Він їде верхи, поганяючи свого коня, і обертається, щоб подивитись на Катерину. Він позаду, і його обличчя погано видно. Але по обличчю дівчини стає зрозуміло, що вона покинута назавжди.
Якийсь чоловік у білому одязі сидить на дорозі, грається маленьке цуценятко, росте велике дерево, на задньому плані стоїть млин. Нічого не бачить Катерина. Опустивши руки і нахиливши голову, йде вона дорогою.