Романс (ісп. romance/romanza, англ. romance, італ. romanza, нім. Romanze, фр. romance, порт. romance, рум. romanţă) — невеликий за обсягом вірш та музичний твір для сольного співу з інструментальним акомпанементом.
Так називалися пісні народною мовою в Іспанії, на противагу пісням латиною, які пов'язувалися спочатку з боротьбою проти маврів. Пізніше вони поширились і в інших країнах, набувши відмінного змісту, ставши піснями про кохання (Англія, Франція та інші).
В Україні вже в 19 столітті романс існував як авторська пісня, тут до його поширення прилучалися й українські поети (Є. Гребінка: «Очи черные…»). На межі 19-20 століття романс поширився в українській ліриці (Леся Українка, Агатангел Кримський та інші), маючи спорадичні прояви і в попередні роки.
Перший цикл романсів вів Людвіг Ван Бетховен, Франц Шуберт, Роберт Шуман (Німеччина), Дмитро Бортнянський
Так, у поетичній спадщині Спиридона Черкасенка знаходимо чимало романсів («К. К-вій», «Ви не забули», «Не проклинай», «З квіток рожевих», «Хвилини щастя» та інші). В українській музиці також вживається термін «солоспів».
На початку і в середині XX століття всесвітньо відомими стали українські пісні-романси «В саду осіннім айстри білі» (народна), «Черемшина» (музика Василя Михайлюка, слова Миколи Юрійчука), «Квітка з полонини» (Романа Савицького).
Музика відображає не лише те, що ми чуємо, а й те, що бачимо, відчуваємо. Враження від побаченого поєднуються в нашій уяві з почутими враженнями, які ми співвідносимо за схожістю та контрастом. Звучання музичних інструментів різного тембру та в різних регістрах створюють зорові уявлення: високий ніжний голос флейти здається світлим, низьке звучання контрабаса – похмурим і темним.
Засоби виразності музичного та образотворчого видів мистецтв також мають спільні точки зіткнення: в образотворчому мистецтві вживають вираз «кольорова гама», а в музичному – «звукова палітра»; голосну силу звука (динаміку) в музиці іноді називають «яскравим звуком», а в живописі є «звучний колір». Також спільними є поняття «ритм», «композиція», тощо.
За вас на виставку творчості Т.Г.Шевченка. Ми відвідаємо чотири зали і в кожній ознайомимося з певним видом образотворчого мистецтва та особливостями його взаємозв’язку з музикою.
