Объяснение:
Питання про сутність людини є безпосереднім виявом її специфіки як живої істоти. Як істота, для якої її існування є проблемою (Е. Фромм), людина здавна переймалася питанням про своє походження, місце в суспільстві, у Всесвіті. У релятивізмі сучасного світу людина перестає бути суто продуктом соціальних, а тим більше політичних сфер впливу. Вона долучена до різних вимірів життя, практично не пов’язаних між собою. Місце традиції посідає вибір стилю поведінки. Лише загальний стан культури об’єднує ці різноманітні проекції. Культурне багатство особистості залежить від залучення цінностей до особистої діяльності і від того, наскільки суспільство стимулює цей процес, сприяє йому. Цінності культури особистість перетворює на поведінку, культура живе в особистісній поведінці людини.
Суспільство створює умови існування людини, а вони можуть як сприяти, так і не сприяти перетворенню цінностей культури на акти поведінки особистості. Суспільство активізує пошук найсприятливіших умов для формування особистості як активного суб’єкта культури, як творця і носія цінностей культури, воно створює умови для соціального розвитку людини, тобто людини як особистості. Особистість відображає конкретну культуру й конкретне суспільство. Крім того, суспільство створює умови для масового використання цінностей культури, а отже, породжує потреби в тиражуванні й репродукуванні артефактів, що, відповідно, перетворюється на процеси відтворення культури.
Філософія як теоретичний, раціоналізований світогляд ґрунтується на опозиції «людина – світ». Сучасний світ – це світ масової культури, економізації буття, пріоритету споживчих, а не духовних потреб, інтенсивного впровадження інформаційних технологій, заміни «живого» спілкування Інтернетом, удосконаленого маніпулювання свідомістю, що призводить до знецінення особистості, динаміка політичного життя загострює з новою силою проблему людини. Людина ж формує свою власне людську сутність серед інших людей, у суспільстві. Немає особи, яка б сформувалася як індивідуальність й особистість самостійно, відокремлено від людства та його духовних, культурних здобутків. Рівень розвитку суспільства, усі соціальні катаклізми, які відбуваються в ньому, позначаються на кожному члені суспільства, на його долі. Суспільство не є однорідним, так само, як не є воно вічним, незалежно від людської свідомості і волі існуючим співжиття людей.
Вільне населення в ідеальній державі повинно бути поділене на три стани: філософів, правлячих державою; стражів або воїнів, що охороняють державу, і ремісників і землеробів, які дають громадянам потрібні їм матеріальні блага.
Кожний стан суспільства робить свою справу. Платон вважає необхідним ліквідувати приватну власність окремих осіб для двох вищих станів ідеальної держави — філософів і стражів — воїнів. Стражі не повинні, говорить Платон, із сторожових собак, що охороняють місто, перетворюватись у вовків, а для цього ніхто із них не повинен мати ніякої власності, крім цілком необхідного. Все, що потрібно для задоволення їх потреб, вони повинні одержувати від інших громадян. Брати золото і срібло або навіть, доторкатись його, обкладатись золотими і срібними речами їм повинно бути заборонено. При цьому всі вони повинні жити спільно, цілими таборами, мати спільні трапези.
1. "Гном" - образ смешной и трогательный. Композитор наделил его человеческими чувствами. Угловая мелодия, резкие скачки и ритмические перебои рисуют ужимки и гримасы, весь безобразный и неуклюжий образ гнома. Вместо ч тес прорываются интонации жалобы, стола - он несчастен.
2. "Старый замок" - картина средневекового замка и поющего перед ним трубадура. Мелодия печальная, задумчивая на фоне повторяющийся квинты.
3. "Тюльерский сад" - картина изображает игру и ссору детей в одном из парков Парижа. Музыка легкая, оживленная, носит скерцозный характер.
4. "Быдло" - изображение польской телеги, запряженной волами. Мелодия тяжелая в низком регистре, звучит уныло и однообразно - отображена горечь и безотрадность жизни крестьянина.
5. "Балет невылупившихся птенцов" - рисунок изображает эскиз балетных костюмов в виде яичных скорлупок. Легкое скерцино полушуточного характера.
6. "Два еврея, богатый и бедный" - в этой пьесе сильнее всего проявилось воздействие речевых интонаций на инструментальный язык. Сначала композитор знакомит с каждым: речь богатого звучит важно, бедного - основана на жалобный интонациях. Затем идет их разговор :мольба бедняка и резкий отказ богача.
7. "Лиможский рынок" - изображает безостановочную болтовню торговок.
8. "Катакомба" - неподвижные, застывшие аккорды вызывают представление об образах мрачного подземелья. В этой музыке передается невысказанная боль, связанная со смертью Гартмана.
9. "Избушка на курьих ножках" - на рисунке изображены часы в сказочной избушке. Образ Бабы Яги - нечто жуткое, зловещее. Средняя часть - заколдованный лес - звучит таинственно и напряжно.
10. "Богатырские ворота" - здесь воспевается богатырская сила русского народа. Начинается мощной аккордовой темой. Вторая тема - звучание молитвенного хора. Третья - колокольный звон.