Объяснение:
Музична драматургія (англ. musical dramaturgy) — це процес зіставлення, взаємодії та розвитку образно-змістовних начал, що утворює цілісну систему і втілює завершений художній задум (концепцію, «картину світу»)[1], який визначає форму, композицію і засоби виразності[2]. Цей термін використовується як для характеристики музичного розвитку творів, пов'язаних з конкретною сценічною дією (опера, балет, оперета, ораторія тощо), так і для вокальних, інструментальних та симфонічних творів, що втілюють багатогранні та складні музичні образи й концепції.
Вариации могут быть на несколько тем, тогда они называются соответственно двойным (на две темы) или тройными (на три, исключительно редко).
Темы двойных вариаций могут быть либо близкими по характеру (Свадебный обряд из I д. оперы «Снегурочка» Н. А. Римского-Корсакова), либо контрастными («Камаринская» М.И. Глинки).
В двойных вариациях темы могут либо излагаться поочередно и затем поочередно же следуют друг за другом вариации на первую и вторую темы (Й. Гайдн. Симфония №103 ми-бемоль мажор, II ч.), либо тема и вариации следуют группами: первая тема, группа вариаций на нее, вторая тема, группа вариаций на нее, группа вариаций на первую тему, группа вариаций на вторую и т.п. (М. И. Глинка, «Камаринская»).
Двойные вариации могут быть любого известного вида — на выдержанную мелодию, фигурационные, жанрово-характерные.