Первая часть симфонии написана в форме сонатного allegro.
Симфония начинается с сумрачного вступления - своего рода эпиграфа. Это небольшая, лаконично изложенная тема - обобщение целого комплекса романтических образов: томления, «вечного» вопроса, тайной тревоги, лирических раздумий. Она рождается откуда-то из глубины в унисоне виолончелей и контрабасов.
Она застывает, словно неразрешённый вопрос. А дальше - трепетный шелест скрипок и на его фоне - распев главной темы. Эту выразительную, словно молящую о чем-то мелодию исполняют гобой и кларнет. По музыкально-поэтическому образу и настроению тема главной партии близка к произведениям типа ноктюрна или элегии.
Постепенно лента мелодии разворачивается, становится все более напряжённой. На смену ей приходит мягкая вальсовая тема побочной партии. Она похожа на островок безмятежного покоя, светлую идиллию. Но эту идиллию прерывает оркестровое tutti. (Слово tutti по-итальянски означает «все». Так называют
Так называют фрагмент музыкального произведения, исполняемый всем оркестром). Драма вступает в свои права. Тема побочной партии как будто пытается пробиться на поверхность сквозь сокрушительные аккорды. И когда эта тема, наконец, возвращается, как сильно она изменена - надломлена, окрашена скорбью. В конце экспозиции все застывает.
ответ: музично-драматичний жанр, що ґрунтується на синтезі музики, слова, дії. В опері сценічна дія органічно поєднується з вокальною (солісти, ансамблі, хор), та інструментальною (оркестр) музикою, досить часто — з балетом і пантомімою, образотворчим мистецтвом (гримом, костюмами, декораціями, світловими ефектами, піротехнікою тощо). У більшості випадків опери пишуться за літературними сюжетами. Основою вокальних номерів є текст, який називається лібретто.
Опера може складатися з кількох дій, дії можуть поділятися на сцени. Опери можуть будуватися з окремих вокальних форм, таких як арія, речитатив, вокальний ансамбль, хори, оркестрові номери (увертюра, антракти), або відрізнятися наскрізним розвитком, що не передбачає поділу на такого роду форми.
Рок-опера Це музично-драматичний жанр, основою якого є рок-музика, а коріння пов'язане з мюзиклом. Подібно до класичної опери, рок-опері характерні різні номери: арія, монолог, хор, розмовні діалоги, танцювальні епізоди зі специфічною пластикою, найрізноманітніші прийоми звукового оформлення та світлові ефекти. Музична мова рок-опер пов'язана з використанням рок-ансамблю, а також класичного оркестрового складу або їх поєднання. Манера виконання наслідує різні види рок-музики, використовує елементи музичної мови інших шарів культури — від фольклору і бароко до джазу і авангарду.
Объяснение:
2) опера
3)медленно
4) виолончель
5)стаккато
6)прима
7)диссонанс
8)менуэт
9) тремоло