Объяснение:Определить, на каком производственном объединении работа по профилактике травматизма за последние 5 лет была организована лучше. В первом объединении среднесписочный состав в течение пяти лет был равен Р1 = 150 человек, произошло Н1= 15 несчастных случаев с общим числом дней нетрудо Д1= 100, а для второго объединения эти показатели
соответственно равны Р2 = 250, Н2 = 15 и Д2 = 100. Оценку провести на основе сопоставления среднегодовых значений показателей травматизма.
Решение.Произведем расчет показателей для обоих предприятий и сравним полученные данные, чтобы определить какое из предприятий лучше организовало работу по профилактике травматизма.
Кч 1 = 1000 * 15/ 150= 100 Кч2 = 1000 * 15/250 = 60 Кт1 =100/15 = 6,7 Кт2 = 100/ 15 = 6,7 Кн 1 = 100 * 6,7 = 670 К н 2 = 60 * 6,7 = 402 На втором производственном объединении работа по профилактике травматизма за последние 5 лет была организована лучше т.к. на втором предприятии показатель частоты несчастных случаев ниже, чем на первом; показатель тяжести несчастных случаев на обоих предприятиях одинаков и показатель нетрудо на втором предприятии ниже, чем на первом.
Объяснение:
При недотриманні техніки безпеки великі петарди можуть становити загрозу для здоров'я й життя людини.
Радіус дії вибуху найбільш потужних петард, долучених до вільного продажу, становить кілька сантиметрів, що призводить до важких пошкоджень кінцівок (аж до відриву) при вибуху петарди в руках. Фугасну дію найбільш потужних петард гають в радіусі близько метра від точки підриву — у цій зоні можлива контузія.
Петарди повинні застосовуватися особами, які досягли 16-18 років (залежно від потужності петард), а деякі петарди продаються зі спеціальними документами. Їх не можна утримувати палаючими в руках. При застосуванні необхідно віддалятися на безпечну відстань. Заборонено кидати петарди в людей, тварин і в автомобілі.
Обміркуйте й обговоріть ситуацію. Дев'ятикласниця Тетяна прийшла зі школи додому сумною, бо день був не дуже вдалий. Удома на неї чекала трирічна сестра: з ніг до голови в акварельних фарбах, з малюнком у руках і бажанням погратися. Тетяна спочатку мало не накричала на сестру, але раптом, дивлячись на яскраві фарби чудового малюнка, посміхнулася, заспокоїлася і повела сестру мити руки та грати в її улюблену гру. Як ви вважаєте, що відбувалося з Тетяною за ці кілька хвилин? Чому смуток змінився посмішкою?
Саморегуляція
Емоційно зріла людина може здійснювати саморегуляцію. Саморегуляція — це здатність керувати своєю поведінкою на основі знань про свої психологічні особливості. Рушійною силою саморегуляції є воля.
Воля — це здатність приймати усвідомлені рішення й спрямовувати свої думки й дії відповідно до цих рішень. Сильна воля передбачає не тільки вміння чогось захотіти й досягнути, але й уміння змусити себе відмовитися від того, що може зашкодити.
Необхідно розуміти, що саморегуляція неможлива без вольових зусиль. Ви спочатку ставите собі певну мету, наприклад навчитися вчасно виконувати домашнє завдання або регулярно робити ранкову зарядку. Далі ви плануєте власні дії, що спрямовані на досягнення мети, й розробляєте критерії, тобто ознаки успішності цих дій. Потім ви аналізуєте реально досягнуті результати та оцінюєте їх відповідно до критеріїв успіху.
Але як усе це можна зробити, не маючи сильної волі? Ніяк. Спланувати щось можна, а ось виконати — ні. Тому потрібно розвивати волю й освоювати методи саморегуляції.
До методів саморегуляції належать: самопідбадьорення, само-наказ, самонавіювання, самопримус, самоаналіз, самоконтроль.
Самопідбадьорення полягає в тому, що ви звертаєтеся до самого себе з метою зміцнення віри в себе. Ви говорите собі: «У мене все вийде, я можу це зробити». Самонаказ — це веління самому собі: «Зберися, сконцентруй сили, перемагай!». Самонавіювання необхідне в разі потреби подолати свій страх перед труднощами, невпевненість у власних силах, нерішучість. Самопримус допомагає боротися з внутрішньою неорганізованістю, з лінощами, небажанням учитися й працювати. Самоаналіз полягає в умінні аналізувати свої вчинки, належно їх оцінювати. Він дає змогу виявляти позитивні й негативні моменти власних дій, щоб уникати помилок у майбутньому. Самоконтроль вчасно підкаже: «Стоп, ти робиш не те, ще раз подумай, потім знову дій!». Він дає можливість усвідомити й оцінити власні дії, емоції, думки.
Методи самоконтролю
Треба розуміти, що самоконтроль — одна з характеристик свободи й відповідальності особистості. Без самоконтролю немає ані свободи, ані відповідальності. Протилежністю самоконтролю є недисциплінованість, залежність від свого настрою, невміння контролювати свою поведінку, залежність від різноманітних спокус.
До методів самоконтролю належать: само й самоаналіз. Якщо у вас високий рівень самоконтролю, то ви здійснюєте само самоаналіз і самоперевірку дій за власною ініціативою, прагнете все зрозуміти самостійно, без до ззовні, тому рідко помиляєтеся. Середній рівень самоконтролю передбачає, що ви можете помилятися, але усвідомлюєте це й виправляєте помилки, бо вмієте здійснювати само перевіряти й контролювати себе. Низький рівень самоконтролю створює ілюзію власної правоти, робить людину некритичною до зауважень, самовпевненою. Людина часто помиляється, але не усвідомлює це й не може виправляти свої помилки, бо не вміє здійснювати само й самоаналіз