национальная безопасность Российской Федерации (далее - национальная безопасность) - состояние защищенности личности, общества и государства от внутренних и внешних угроз, при котором обеспечиваются реализация конституционных прав и свобод граждан Российской Федерации (далее - граждане), достойные качество и уровень их жизни, суверенитет, независимость, государственная и территориальная целостность, устойчивое социально-экономическое развитие Российской Федерации. Национальная безопасность включает в себя оборону страны и все виды безопасности, предусмотренные Конституцией Российской Федерации и законодательством Российской Федерации, прежде всего государственную, общественную, информационную, экологическую, экономическую, транспортную, энергетическую безопасность, безопасность личности;
национальные интересы Российской Федерации (далее - национальные интересы) - объективно значимые потребности личности, общества и государства в обеспечении их защищенности и устойчивого развития;
угроза национальной безопасности - совокупность условий и факторов, создающих прямую или косвенную возможность нанесения ущерба национальным интересам;
обеспечение национальной безопасности - реализация органами государственной власти и органами местного самоуправления во взаимодействии с институтами гражданского общества политических, военных, организационных, социально-экономических, информационных, правовых и иных мер, направленных на противодействие угрозам национальной безопасности и удовлетворение национальных интересов;
стратегические национальные приоритеты Российской Федерации (далее - стратегические национальные приоритеты) - важнейшие направления обеспечения национальной безопасности;
система обеспечения национальной безопасности - совокупность осуществляющих реализацию государственной политики в сфере обеспечения национальной безопасности органов государственной власти и органов местного самоуправления и находящихся в их распоряжении инструментов.
Емоційне благополуччя людини — це впевненість у собі, відчуття захищеності, гарне самопочуття. Емоційне благополуччя сприяє нормальному розвитку особистості, формуванню доброзичливого ставлення до інших людей. Емоційна культура людини проявляється в емоційній чуйності людини, у відчутті відповідальності за свої переживання, у здатності розуміти й поважати почуття інших людей.
Крім емоцій, людина має почуття. Почуття людини — це її ставлення до світу, до того, що вона робить, і до того, що з нею відбувається.
Основна функція емоцій і почуттів — регуляція людської поведінки. Треба виховувати в собі культуру почуттів прояву почуттів.
Ви можете переживати дуже різні емоційні стани й різні почуття. Наприклад, моральні почуття відображають ставлення людини до інших людей і до самої себе. Інтелектуальні почуття відображають ставлення до пізнання. Інтерес, допитливість, подив, відчуття таємниці — це інтелектуальні почуття.