лютому
Объяснение:
Земля - единственная планета в нашей солнечной системе, на которой есть жизнь. Если смотреть на Землю с самолета, то можно увидеть, насколько замечательна наша планета. Вы будете видеть синие реки, озера, моря и океаны. Вы будете видеть высокие заснеженные горы, зеленые леса и поля.
Территории, занятой океанами, морями, озерами, больше чем суши. Все, что живет на Земле, имеет потребность в воде, воздухе и Солнце, а точнее в солнечной энергии. Природу вокруг нас называют окружающей средой.
Ещё с древних времен человек попытался облегчить свою жизнь. Он постепенно изобретал машины и инструменты, химикаты и ядерную энергию. Сегодня эти изобретения загрязняют мир, в котором мы живем, а значит, и нас.
В нашем мире есть, по крайней мере, две вещи, которые не принадлежат ни одной из стран: воздух и океаны. И в воздухе и в воде, присутствует большое количество загрязнителей. Люди обеспокоены состоянием воздуха и воды, которые используются всеми, и также обеспокоены будущим Земли.
Одна из самых важных проблем загрязнения - океаны. Множество судов проплывают в океанской воде - рыбацкие суда, некоторые суда, перевозящие людей, транспортирующие нефть. Если из судна нефть попадает в океан, то вода становится грязной. Много морских птиц умирает из-за загрязненной воды. Много видов рыбы умирают в море от загрязнения. Рыбаки ловят загрязненную рыбу, которая впоследствии сбывается на рынках, и люди, купившие её могут заболеть, если они съедят её. Озера и реки также становятся загрязненными. Некоторые пляжи опасны для плавания. Об этом информируют установленные предупреждающие знаки.
Вторая не менее важная проблема - атмосферное загрязнение. Автомобили и промышленность загрязняют воздух, который мы используем для поддержания нашей жизнедеятельности. Дым заводов и фабрик также разрушает озоновый слой, который защищает Землю от опасного ультрафиолетового излучения Солнца. Используемые нами аэрозоли создают большие "дыры" в озоновом слое вокруг Земли. Сжигание угля и нефти приводит к глобальному потеплению, которое может вызвать изменение в мировом климате.
Еще одна проблема состоит в том, что наши леса погибают от кислотного дождя. Вырубка леса, особенно тропического, затрагивает экологический баланс на планете. Изменение баланса убивает животных, изменяет климат и экосистему в мире.
Человек может нанести некоторый ущерб окружающей среде, но большая часть загрязнения, конечно, из-за нашей промышленности. Современная промышленность - главная угроза природе.
Сегодня люди волнуются и по поводу угрозы ядерной энергии. Чернобыльская катастрофа 1986 года, в результате взрыва ядерного реактора, ужасно затронула Беларусь, Россию, Украину. Приблизительно 18 процентов почвы в странах непригодны к сельскому хозяйству, эти районы опасны для проживания.
В настоящее время существуют различные организации в Европе и Америке, которые активно работают, чтобы защитить природу от вреда, наносимого человеком. Они хотят остановить ущерб, который нанесён человеком природе в результате ядерных испытаний и ядовитых выбросов в моря и реки.
Наступило время, чтобы задать себе вопрос: "Что я могу сделать, чтобы защитить природу?" Если мы хотим, чтобы наши дети жили в том же самом мире, в котором живем мы, или в лучшем и более здоровом мире, мы должны учиться защищать воду, воздух и почву от загрязнения...
1.Лісостепова зона займає 34% території України. Південна межа її проходить на північ від Великої Михайлівки, Ширяєвого, через Первомайськ, поблизу Новоукраїнки, Кіровограда, Олександрії, вздовж р. Ворскла до Кобеляків, через Красно-град, Балаклею, вздовж р. Оскіл до кордону з Росією.Лісостепова зона України простягається від Передкарпаття до західних відрогів Середньоросійської височини майже на 1 100 км.
2.Різноманітність ландшафтів залежить від контрастів рельєфу, складу покривних порід, історії розвитку території. Тут знаходяться Волинська, Подільська та Придніпровська височини, Придніпровська низовина, західні відроги Середньоросійської височини. Всі вони дуже розчленовані. Коливання висот місцевості зумовлюють властиву для Лісостепу вертикальну зміну ландшафтів.
3.Лісостепову зону перетинають річки басейнів Дніпра, Сіверського Дінця, Південного і Західного Бугу, Дністра.
4.Середні температури липня на північному заході становлять +18°С, на півдні +22°С; січня -5 -8°С, найнижчі температури зареєстровано на сході -36°С. Тривалість періоду з середньодобовими температурами від +5 до +15°С становить на заході 100-110 днів, на лівобережжі Дніпра – 80-90 днів. Безморозний період триває на заході 190-180, на сході - 160-150 днів. Річна сума опадів на заході зони 550-750, на сході - 450 мм, а випаровуваність відповідно 550 і 750 мм. Найбільше опадів (65-75%) буває влітку. Коефіцієнт зволоження (відношення суми опадів до випаровуваності) змінюється від 2,8 (Львів), 2,0 (Хмельницький) до 1,4-1,2 на півдні. Співвідношення тепла і вологи в лісостеповій зоні сприятливе для вирощування різноманітних сільськогосподарських культур. Внаслідок чергування вологих і посушливих років ігаються нестійкість зволоження, зростання посушливості в східному напрямі.
5.Поширеними ґрунтами в Лісостепу є мало- і середньо-гумусні типові чорноземи, опідзолені чорноземи і темно-сірі ґрунти, сірі та ясно-сірі лісові ґрунти. На терасах Дніпра трапляються солонцюваті ґрунти, солонці та солончаки, в річкових долинах - лучні, дернові та болотні ґрунти.Чорноземи сформувались на вододільних поверхнях центральної і південної частин Придніпровської височини, на лівобережній терасовій низовинній рівнині. Типові мало-гумусні чорноземи мають потужність до 130 см, вміст гумусу становить 4-5%. Опідзолені чорноземи і темно-сірі ґрунти сформувались на правобережжі Дніпра по краях типових чорноземів, на Придніпровській низовині - на розчленованих правобережжях приток Дніпра; вони містять 3-6% гумусу. Сірі і світло-сірі лісові ґрунти розвинуті на Волинській і Подільській височинах, вершинних поверхнях Придніпровської височини, вздовж берегів річок Псла, Ворскли та ін. На давніх терасах, у широких зниженнях сформувались лучно-чорноземні ґрунти, в заплавах річок - лучні, дернові та болотні ґрунти. Однак загальна заболоченість зони незначна - 1,6%.
6.Природна рослинність представлена залишками остепнених луків і степів, дубових і дубово-грабових масивів, а на Лівобережжі - дубово-кленових лісів. Первісних степів і лісів збереглося мало. Сучасна середня лісистість становить 12,5%. З дерев найпоширеніший дуб (43% лісопокритої площі). Крім того, є граб, бук, сосна, вільха, береза. Великі площі зайняті дібровами з багатоярусною структурою: деревний ярус складають дуб звичайний, граб звичайний, в'яз, липа серцелиста, груша звичайна.В чагарниковому ярусі ростуть берест, клен бородавчатий і європейський, шипшина тощо; у трав'яному - копитень, папороть, осока та ін. Лучні степи і остепнені луки збереглись у заповіднику Михайлівська Цілина. Лучна і болотна рослинність поширена переважно в долинах річок. Розораність лісостепової зони становить 75-85%. У фауні представлені як лісові, так і степові види тварин.
7.У фауні представлені як лісові, так і степові види тварин.
у лютому