Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 7 клас>>Розмноження квіткових рослин
Квітка - це генеративний орган рослини, який забезпечує статеве розмноження квіткових рослин - процеси запилення та запліднення. Вам добре відомо, яке існує розмаїття квіток: вони відрізняються формою, розмірами, забарвленням тощо (мал. 95). Але попри все це розмаїття, усім квіткам притаманний подібний план будови.
Багатоманітність квіток. фото
Мал. 95. Багатоманітність квіток
Яка будова квітки? Квітка становить собою видозмінений пагін. Вона складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок та маточок (мал. 96). У багатьох рослин, наприклад у яблуні і вишні, квітка прикріплюється до стебла квітконіжкою, а у кукурудзи, соняшника, конюшини квітконіжка вкорочена і зовні непомітна. Такі квітки називають сидячими.
Верхню розширену частину квітконіжки називають квітколожем. Форма квітколожа може бути різною: пласкою, як у півонії та клена, опуклою, як у жовтцю і малини, видовженою, як у ожини, увігнутою, як у сливи чи черемхи. На квітколожі розміщені чашечка, віночок, тичинки, одна або кілька маточок.
Чашечка складається із видозмінених листків - чашолистків, що мають переважно зелений колір. Чашолистки захищають внутрішні частини квітки від ушкоджень, особливо коли квітка ще не розцвіла і перебуває у стані пуп'янка. Якщо чашолистки відокремлені один від одного, то чашечку називають роздільнолистою (наприклад, у капусти), а якщо вони зрощені між собою, то зрослолистою (приміром, у картоплі, петунії).
Найпомітніша частина квітки - віночок. Він складається з пелюсток - видозмінених листків, що забарвлені переважно яскраво (мал. 96). Віночок захищає тичинки і маточку, а також приваблює ко-мах-запилювачів. В одних рослин пелюстки зростаються, в інших -ні. Отже, віночок може бути вільнопелюстковим, як у шипшини, або зрослопелюстковим, як у кульбаби і картоплі.
Чашечка і віночок у багатьох рослин разом складають подвійну оцвітину, як у петунії та вишні. У деяких рослин усі частини оцвітини однакові за формою та забарвленням. Таку оцвітину називають простою, наприклад у конвалії та тюльпана. В одних рослин листочки простої оцвітини забарвлені у зелений колір, чим нагадують чашолистки. Таку просту оцвітину називають чашечкоподібною, як у кропиви і буряка.
Предполагается, что до появления денег был прямой обмен товарами (бартер)
В различных регионах мира использовали в качестве денег различные вещи (товарные деньги):
на островах Океании и у ряда племён индейцев Южной Америки деньгами служили ракушки и жемчужиныв Новой Зеландии в качестве денег использовались камни с отверстиями в серединево многих странах в качестве денег использовался скот, меха и шкуры животных, эти формы денег были наиболее древними и распространёнными,в Киевской Руси денежной единицей была гривна, однако, наряду с гривной в качестве денег использовались шкуры, соль, мед, скот и т. п.позднее в качестве денег стали использовать бруски, слитки, обрубки из металлов.
Лидийская монета, VI век до н. э.
Постепенно роль денег перешла к металлам. Вероятно, сначала это были металлические предметы (наконечники стрел и копий, гвозди, утварь), затем слитки разной формы. Функцию денег выполняли медь, бронза, железо, серебро. Лишь в некоторых странах (в Ассирии иЕгипте) ещё за 2 тысячелетия до н. э. для денег использовали золото. Со временем в качестве денег стали использоваться слитки металла, что имело значительные неудобства: во-первых, количество металла требовалось каждый раз взвешивать; во-вторых, нужно было определять его пробу. Для предотвращения подделок и обвеса со временем металл стали отмечать публичным клеймом[7].
С VII века до н. э. в обращении появляются чеканные монеты. Быстрое распространение монет связано с удобством их хранения, дробления и соединения, относительной большойстоимостью при небольшом весе и объёме, что очень удобно для обмена.
«… все первые денежные единицы были весовыми мерами зерна — мина, сикль, лира, фунт»[8].
Размеры долины реки Амур изменяется по всей длине. В ущельях она узкая, потом расширяется, достигая порой несколько десятков километров. На побережьях находятся леса и луга. Порою русло реки изменяет свое направление, и водные потоки несутся то на север, то устремляются к югу. После хребта Малый Хинган, образуется огромная равнина, а течение успокаивается. А после встречи с рекой Уссури водный поток становится еще медленнее. Муссонные дожди на Амуре начинаются в середине лета и заканчиваются осенью, тогда же и случаются паводки. В этот период река проявляет свой буйный нрав. Она покидает берега и затапливает луга и леса, ее огромная сила разрушает набережные и ближайшие строения. Во времена разливов проходит изменение в русле реки, меняется количество и очертания островов и устьев притоков.
Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 7 клас>>Розмноження квіткових рослин
Квітка - це генеративний орган рослини, який забезпечує статеве розмноження квіткових рослин - процеси запилення та запліднення. Вам добре відомо, яке існує розмаїття квіток: вони відрізняються формою, розмірами, забарвленням тощо (мал. 95). Але попри все це розмаїття, усім квіткам притаманний подібний план будови.
Багатоманітність квіток. фото
Мал. 95. Багатоманітність квіток
Яка будова квітки? Квітка становить собою видозмінений пагін. Вона складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок та маточок (мал. 96). У багатьох рослин, наприклад у яблуні і вишні, квітка прикріплюється до стебла квітконіжкою, а у кукурудзи, соняшника, конюшини квітконіжка вкорочена і зовні непомітна. Такі квітки називають сидячими.
Верхню розширену частину квітконіжки називають квітколожем. Форма квітколожа може бути різною: пласкою, як у півонії та клена, опуклою, як у жовтцю і малини, видовженою, як у ожини, увігнутою, як у сливи чи черемхи. На квітколожі розміщені чашечка, віночок, тичинки, одна або кілька маточок.
Чашечка складається із видозмінених листків - чашолистків, що мають переважно зелений колір. Чашолистки захищають внутрішні частини квітки від ушкоджень, особливо коли квітка ще не розцвіла і перебуває у стані пуп'янка. Якщо чашолистки відокремлені один від одного, то чашечку називають роздільнолистою (наприклад, у капусти), а якщо вони зрощені між собою, то зрослолистою (приміром, у картоплі, петунії).
Найпомітніша частина квітки - віночок. Він складається з пелюсток - видозмінених листків, що забарвлені переважно яскраво (мал. 96). Віночок захищає тичинки і маточку, а також приваблює ко-мах-запилювачів. В одних рослин пелюстки зростаються, в інших -ні. Отже, віночок може бути вільнопелюстковим, як у шипшини, або зрослопелюстковим, як у кульбаби і картоплі.
Чашечка і віночок у багатьох рослин разом складають подвійну оцвітину, як у петунії та вишні. У деяких рослин усі частини оцвітини однакові за формою та забарвленням. Таку оцвітину називають простою, наприклад у конвалії та тюльпана. В одних рослин листочки простої оцвітини забарвлені у зелений колір, чим нагадують чашолистки. Таку просту оцвітину називають чашечкоподібною, як у кропиви і буряка.
Объяснение: