ПРИСТОСУВАННЯ ТВАРИН до наземно-повітряного середовища:
• більшість тварин мають добре розвинені органи зору;
• добре орієнтування за до органів чуття: зору, слуху, нюху;
• спілкування за до звуків;
• у спеку тварини ховаються в нори (скорпіон, павуки тарантул і каракурт, ховрахи, миші полівки);
• з нестачею їжі птахи мігрують в придатніші місця (птахи летять у вирій);
• активне переміщення різними наземних тварин в пошуках їжі;
• здатність до польоту птахів, комах, летючих мишей;
• дихання киснем атмосфери;
• зимова сплячка, заціпеніння тварин;
• складніша поведінка;
• пристосування до підтримання вологи на сталому рівні;
• підтримання температури тіла (багато теплокровних тварин, гріються на сонці плазуни, взимку збільшення підшерстку звірів та пуху птахів);
• потовиділення для охолодження;
• мешканці мають внутрішню опору для підтримки тіла;
• пристосовані до добового ритму (активні частину доби, в іншу відпочивають).
Объяснение:
ответ:
объяснение:
костромская область расположена на северо-востоке европейской части россии. протяжённость с севера на юг — 260 км, с юго-запада на северо-восток — 500 км. граничит: на севере — с вологодской областью, на юге — с ивановской и нижегородской областями, на западе — с ярославской, на востоке — с кировской областью.
климат
климат — умеренно континентальный с холодными зимами и тёплым летом. средняя температура января −12 °c, июля +18 °c. среднегодовая влажность 79 %, осадков около 600 мм в год (максимум — летом).
рельеф
область находится в пределах моренно-холмистой, местами равнины. на западе — костромская низменность, в центральной части — галичско-чухломская возвышенность (высота до 292 м). вдоль нижнего течения р. унжа — унженская низменность. на севере — возвышенность северные увалы.
геологическое строение
территория костромской области находится на северо-восточном замыкании московской синеклизы, ось которой протягивается в широтном направлении через центральную часть области по линии галич-шарья.
в пределах области известны образования архейского, протерозойского, палеозойского, мезозойского и кайнозойского возраста. мощность осадочного чехла достигает 2200—2900 м.
на размытой поверхности дочетвертичных отложений (верхняя пермь, нижний триас, средняя и верхняя юра и нижний мел) комплекс четвертичных отложений, к которым большинство разведанных месторождений строительных материалов.
