М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
PdAl
PdAl
04.05.2021 09:14 •  Окружающий мир

Сообщение по окружающих миру 4 класс рекорды

👇
Ответ:
romannikodov
romannikodov
04.05.2021
Самая длинная река- Амазонка 6992 км длиной Самая высокая гора Эверест(Джомолунгма) высота 8848м Самое глубокое озеро - Байкал глубина 1642м Самое крупное озеро - Каспийское море площадь 371 000квадр. км
4,6(68 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
schestakov78
schestakov78
04.05.2021
Заповедник находится в лесостепной зоне. Площадь Воронежского государственного заповедника чуть более 31 тысячи гектаров. Он располагается на территории Липецкой и Воронежской областей и хранит уникальную природу Усманского бора с его богатейшей флорой и фауной. Здесь обитают 217 видов птиц, 60 — млекопитающих, в том числе волки, лисицы, енотовидные собаки, кабаны, лоси, косули и благородный европейский олень. В реках и озёрах на территории заповедника встречается 39 видов рыб, 9 — земноводных, различные пресмыкающиеся и даже миноги. Лес преимущественно сосновый с примесью дуба, но встречаются также и чистые дубравы. Сосна занимает 32%, дуб 29%, осина 19%, берёза 6% и ольха 5%. В поймах рек Усмани и Ивницы обычны ольшаники. Произрастает более 1000 видов растений. Обитают 60 видов млекопитающих: обыкновенная лисица, лось, речная выдра, волк, обыкновенный ёж, обыкновенная белка, крапчатый суслик, лесная соня, обыкновенный бобр, большой тушканчик, серый хомячок, обыкновенный хомяк, рыжая полёвка, степная пеструшка, ондатра, водяная полёвка, тёмная полёвка, обыкновенная полёвка, восточноевропейская полёвка, мышь-малютка, полевая мышь, лесная мышь, желтогорлая мышь, домовая мышь, серая крыса, чёрная крыса, заяц-русак, заяц-беляк, русская выхухоль, малая белозубка, малая бурозубка, обыкновенная бурозубка, малая кутора, обыкновенная кутора, ночница Наттерера, усатая ночница, водяная ночница, прудовая ночница, бурый ушан, рыжая вечерница, гигантская вечерница, малая вечерница, лесной нетопырь, нетопырь-карлик, поздний кожан, двухцветный кожан, енотовидная собака, каменная куница, лесная куница, ласка, горностай, лесной хорёк, степной хорёк, американская норка, барсук,кабан, благородный олень, европейская косуля, подземная полёвка, мышовка-штранда. Обитание 8 видов (крапчатый суслик, большой тушканчик, серый хомячок, степная пеструшка, подземная полёвка, мышовка штранда, заяц-беляк и степной хорёк) находится под вопросом. В заповеднике также встречаются 39 видов рыб, причём все они встречаются в реке Воронеж (на территории Воронежского заповедника) см. статью Воронеж (река), 1 вид круглоротых, 194 видов птиц, 5 видов рептилий и 7 видов амфибий. В Красную книгу России из обитающих в заповеднике занесены выхухоль, змееяд, орёл-могильник, беркут, орлан-белохвост и другие.

можешь выбрать самое основное если хочешь
4,5(77 оценок)
Ответ:
denisвопрос
denisвопрос
04.05.2021

Засвоєння сонячної енергії іїї передачу на потреби біохімічних реакцій здійснюють особливі забарвлені речовини – пігменти. Їх загальною рисою є оптична активність, тобто здатність поглинати сонячні промені у тій чи іншій зоні спектру. При цьому у спектрі з'являються так звані смуги поглинання, що відповідають ділянкам, енергія яких засвоєна пігментом.

Для вищих зелених рослин найбільш важливі два зелені пігменти:

1) хлорофіл “a”, що має зеленувато-синій колір і є основним пігментом хлоропластів;

2) хлорофіл “b” зеленувато-жовтого кольору, що входить до складу хлоропластів вищих рослин. Хлорофіл “b” переносить засвоєну ним енергію на хлорофіл “a”.

Найчастіше співвідношення молекул хлорофілу “а” і “b” в хлоропластах становить 3:1.

Крім того, у листках наявні каротиноїди. Вони мають різний колір: жовтий, червоний, помаранчевий. Найбільш поширеним з групи каротиноїдів є каротин β.

Широко представленими є і антоціани – пігменти дуже різноманітного забарвлення. Вони здебільшого містяться у вакуолях. У багатьох із них колір змінюється при зміні кислотності середовища. Підвищеному накопиченню антоціанів сприяє зростання рослин у крайніх умовах існування, саме тому на них багаті рослини високогір'їв і тундри. Кількість антоціанів збільшується за нестачі фосфору, магнію і калію.

У цілому, хлоропласти містять серію численних додаткових пігментів. Не беручи безпосередньо участі у фотосинтезі, вони, проте, важливі для його нормального протікання. Каротиноїди передають енергію засвоєних ними квантів зеленої і синьої частин сонячного спектру хлорофілу “а” і цим покращують його енергетичне забезпечення при зниженому освітленні. За високої освітленості каротиноїди, навпаки, захищають хлорофіл від фоторуйнування.

Основну функцію з поглинання енергії сонячного світла й передачі її на реакції синтезу органічних речовин виконують хлорофіли. Хлорофіл “а” поглинає близько 80% енергії в частині червоних і синьо-фіолетових променів спектру. У зоні зелених променів відбивається 40% енергії. Хлорофіл “b” поглинає в основному промені з довжиною хвилі 650 нм. Зона поглинання променів у синьо-фіолетовій частині спектру в нього дещо ширша, ніж у хлорофілу “а” (рис. 3.3).

Спектр поглинання хлорофілу “а” (1) і хлорофілу “b” (2)

Рис. 3.3. Спектр поглинання хлорофілу “а” (1) і хлорофілу “b” (2)

За рахунок додаткових пігментів хлоропласти вищих наземних рослин переважно засвоюють енергію у зоні сонячного спектру від 380 до 740 нм. Цю частину сонячного випромінювання називають фотосинтетично активною радіацією (ФАР).

За сучасними даними, вищі зелені рослини при їхньому освітленні сонячними променями за одну годину поглинають близько 390 ккал енергії на 1 м2 листової поверхні, інша частина сонячної радіації, що досягає листків, або відбивається, або фільтрується крізь них не поглинаючись. Найбільша частина засвоєної листком енергії спрямовується на переведення води в пароподібний стан з подальшим її випаровуванням. Деяка її частина йде на безпосереднє теплове нагрівання листків. І тільки порівняно невелика частина сонячної енергії (від 1 до 28%) витрачається на потреби фотосинтезу (рис. 3.4).

Як відомо, світлове випромінювання має квантований характер.

При попаданні світла на молекулу хлорофілу енергія кванта (в основному із червоної частини спектру) витрачається на переведення хлорофілу в збуджений стан. Механізм цього збудження полягає в переході одного з електронів на вищий енергетичний рівень. У молекулах  Шляхи витрачання сонячної енергії в рослин

 Шляхи витрачання сонячної енергії в рослин

Перехід електрона на збуджену орбіту під дією кванта світла

 Перехід електрона на збуджену орбіту під дією кванта світла

хлорофілу до такого збудження здатні π-електрони, тобто електрони подвійних зв'язків між атомами вуглецю. Схема цього явища наведена на рис. 3.5.

Знаходячись у системі ламел хлоропласту, молекула хлорофілу передає збуждений π-електрон у систему окисно-відновних реакцій фотосинтезу. Молекула хлорофілу при цьому є найсильнішим відновником, багатим на ен

Объяснение:

4,4(22 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Окружающий мир
Полный доступ к MOGZ
Живи умнее Безлимитный доступ к MOGZ Оформи подписку
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ