Я би сказав що ця фраза неправильно сформульована, бо закони не мають вищу юридичну силу. Закони наділені юридичною силою але не є вищими ніж той самий кодекс чи Конституція в ієрархії нормативно-правових актів по критерію юридичної сили в Україні. Правильно було би сформулювати що означає юридична сила закону. А в свою чергу юридична сила це основна властивість закону яка зумовлює настання правових наслідків, а саме: виникнення, зміни, припинення правовідносин. А чим вище ця юридична сила, то тим більший пріоритет має нормативно-правовий акт у застосуванні. Наприклад взяти Конституцію і допустим виборчий кодекс. Орієнтуючись на вищу юридичну силу Конституції виборчий кодекс не може відступати від її принципів, як і будь-який інший НПА, і тому подібне.
Объяснение:
Якщо коротко, то це стосується поділу влади в державі.
Тобто поділ на законодавчу, виконавчу та судову гілки влади для того, щоб уникнути різностороннього впливу на діяльність кожної із цих гілок. Також до цього можна віднести недопущення домінування однієї гілки над іншою та забезпечення існування певної стабільності між ними.
Объяснение:
Суб'єкти системи стримувань і противаг: Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України і Верховний Суд України.
У Конституції України передбачені такі інститути системи «стримувань і противаг»:
право «вето» Президента на законопроект, прийнятий Верховною Радою; імпічмент Президента з боку Верховної Ради, що призводить до його усунення з поста; прийняття Верховною Радою резолюції недовіри Кабінету Міністрів, яка має наслідком його відставку; участь Верховної Ради у формуванні Конституційного Суду (призначення третини складу); контроль Конституційного Суду за відповідністю Конституції законів та інших правових актів Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим; дострокове припинення Президентом повноважень Верховної Ради у визначених Конституцією випадках; парламентський контроль Уповноваженим Верховної Ради з прав людини (омбудсманом) за дотриманням конституційних прав і свобод людини та ін.Україна належить до змішаної форми правління, тому вона має такі ознаки системи «стримування і противаг»:
обрання президента та парламенту на загальних виборах; право президента розпустити парламент; широке коло спільних повноважень президента та парламенту країни, передусім становчих (формування уряду, судової гілки влади), контрольних (подвійна відповідальність уряду — і перед президентом, і перед парламентом); вкрай обмежені можливості відправити президента країни у відставку (досить складна процедура імпічменту); право відкладального вето президента країни.