Під тлумаченням закону слід розуміти з'ясування змісту закону чи його окремих норм (положень) та роз'яснення цього змісту іншим особам.
Тлумаченням законодавчих норм займаються посадові особи (суддя, прокурор, слідчий тощо), юристи-науковці та просто професійні юристи, а іноді й окремі громадяни. При цьому тлумаченню піддаються не правові норми як певна абстракція, а конкретні положення нормативно-правових актів, в яких викладені відповідні норми. Тлумачення є інтелектуальною діяльністю, процесом мислення, який кожна особа здійснює індивідуально. На завершальному етапі тлумачення може оформлюватись як результат колективної думки від імені певного державного органу, однак до цього завжди відбувається процес індивідуального тлумачення відповідних положень закону.
У праві дуже рідко трапляються випадки, коли б зміст
Право неподільно пов’язане з усіма сферами життя суспільства – економікою, політикою, культурою. Воно виконує надзвичайно важливі функції:
– гуманістичну – охороняє і захищає права людини;
– організаторсько-управлінську і регуляторну – встановлює єдині для всіх правила суспільної поведінки, допомагає управляти суспільством, розв’язувати соціальні проблеми;
– оціночно-орієнтаційну – поведінка усіх членів суспільства оцінюється з точки зору відповідності її законам; це дозволяє орієнтуватись в житті, вирішувати конфлікти, обирати ті чи інші варіанти вирішення ситуацій, спираючись на головний критерій – законно чи незаконно;
– виховну – право формує певний світогляд, встановлює зразки правомірної поведінки;
– охоронну – охороняє, захищає існуючі відносини і людей. У сучасних європейських країнах роль права, як головного суспільного регулятора, є загальновизнаною.
Объяснение: