Если работник или же сам работодатель обратит внимание на то, что включенный в трудовой договор пункт об испытании работника не является обязательным, согласно действующему законодательству, испытательный период может быть установлен в качестве дополнительного условия при заключении трудового договора только по соглашению сторон Это означает, что условия прохождения испытательного срока сторонами должны обсуждаться до подписания трудового договора. Чаще всего соглашение между сторонами отсутствует, а довольному соискателю (работнику) просто предлагают ознакомиться и подписать заранее подготовленную типовую форму договора со всеми предложенными условиями, после чего необязательное условие об испытании становится обязательным.
Работодателю необходимо обратить особое внимание на то, что даже если работник, попадающий под условия вышеуказанного списка, дает свое согласие на установление ему испытательного периода, оно не будет иметь юридического значения. Такого сотрудника, уволенного как не выдержавшего испытательный срок, суд восстановит на работе.
Недобросовестные работодатели пользуются тем, что в испытательный период работник наиболее уязвим, и, чтобы не стать жертвой произвола работодателя, необходимо в обязательном порядке фиксировать все условия прохождения испытательного срока документально.
Работодателю, для того, чтобы защитить свои права, важно до подписания трудового договора ознакомить работника с требованиями и критериями деловых качеств по должностным инструкциям и с иными нормативными актами, которые в дальнейшем будут регламентировать деятельность работника (ст. 68 ТК РФ).
Гостиничный бизнес, хотя и не является высокомаржинальным видом коммерческой деятельности, тем не менее генерировать его владельцам регулярный и достаточно высокий денежный доход при условии его грамотной организации, поскольку необходимо управление гостиничным комплексом 24 часа в сутки. Для успешной работы на этом рынке участникам гражданского оборота следует учитывать не только правила, утвержденные Правительством РФ, но и сложившуюся судебную практику. Итак, действующие Правила предоставления гостиничных услуг в Российской Федерации утверждены постановлением Правительства РФ от 09.10.2015 № 1085 и применяются с 21 октября 2015 г. (далее — Правила № 1085).
Источник: https://www.eg-online.ru/article/339122/
Объяснение:
В Україні це 18 років (повна), до 14 (часткова), з 15 до 17 (неповна).
Також, повна! цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором
(! це важливо запам'ятати для подальшого розгляду задачі, оскіль у нас сказано, що Світлана гроші заробила під час літніх канікул)
При повній (18 років) особа користується всіми правами та несе відповідальність - самостійно, це зрозуміло.
В нашій Задачі йдеться мова про неповну (Світлані 17 років).
Питання : Що має право вчинати особа при неповній дієздатності ?
Отже, при неповній особа користується всіма можливостями, що і при частковій, а це
1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини (мають невисоку вартість та повністю задовольняють її потреби)
та
2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
А також ще і :
1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
2) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
3) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
Неповнолітня особа (тобто до від 14 до18 років) вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
Отже, перейдемо до вирішення :
1. Скільки було вчинено договорів?
Отже, якщо Світлана працювала під час літніх канікул офіційно, то 1й договір будет - трудовим (трудовий договір) (в задачі точно не визначено на яких умовах працювала Світлана, але будемо розглядати цей варіант при вирішенні задачі), який заключаю з працівников при працевлаштуванні на роботу. 2й - Договір купівлі-продажу сережок - по свої суті, звичайна купівля товару є публічним-договором, тобто Публічний договір – це договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Чи могла Світлана купити товар самостійно? Так і з повною і неповною дієздатністю. За неповною ми вже зазначали, що особа може 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами, а гроші на сережки Світлана заробила під час літніх канікул.
3й - буде договір дарування заключений в усній формі на передачу від бабусі 2 тис. грн Світлані.
4й це договір купівлі- продажу, за яким Світлана продала сережки своїй подрузі.
Відповідь - 4 договори (трудовий, дарування та два купівлі-продажу).
2. На вчинення яких дій достатньо обсягу цивільної дієздатності Світлани, а на здійснення яких їй потрібна згода батьків?
Розберемо кожен договір окремо :
1й Трудовий договір - особа може укладати самостійно трудовий договір при досягненні 16 років, після чого особі може надаватись повна дієздатність, яка зберігається навіть у разі його припинення. Світлані 17 років, отже вона могла самостійно його укладати без згоди батьків.
2й Договір купівлі-продажу - не потрібна згода, гроші Світлана сама заробила і ними розпоряджаеться.
3й Договір дарування - односторонній договір за яким особа, яка розпоряджається майном (на правах власності) безоплатно передає на користь іншої особи у право власності безоплатно своє майно. Світлана не укладала, а тільки отримувала кошти від бабусі, а також на цей момент мала повну дієздатність (у зв'язку з заключенням трудового договору), а отже могла заключати такий договір без згоди батьків.
4й Договір купівлі-продажу - Ми домовилися, що оскільки Світлана працювала літом за трудовим договором, то вона має право на укладання будь-яких правочинів, в тому числі і продавати своїй подрузі сережки.
3. Суд не задовольнить бажання батьків, оскільки всі правочини були здійснені правомірно.
4. Це питання вже на Ваш розсуд. :)