Психологічне пояснення даної ситуації може бути пов'язане з поняттям "внутрішньої мотивації" і розвитком "внутрішнього локусу контролю".
Внутрішня мотивація відноситься до ситуації, коли особа виконує дії не тільки для отримання зовнішніх нагород, таких як похвали або визнання, але і задоволенням самого процесу діяльності. У даному випадку, Сергій, здається, має внутрішню мотивацію щодо вивчення математики та граматики. Він не потребує зовнішнього заохочення, так як сам процес вивчення є достатньо задоволюючим для нього.
Також можна звернути увагу на розвиток "внутрішнього локусу контролю". Локус контролю відноситься до переконань людини про те, чи вірить вона, що вона має контроль над своїм життям та результатами своїх дій. Люди з внутрішнім локусом контролю вірять, що їхні дії та зусилля визначають їхні результати, а не зовнішні обставини чи удача. У цій ситуації, Сергій не зливається і не сумнівається в своєму успіху, оскільки він вірить у власні зусилля та переконаний, що будь-яку науку можна подолати за до зусиль.
Це пояснення вказує на те, що внутрішня мотивація та внутрішній локус контролю можуть бути важливими факторами, які допомагають Сергію продовжувати зосереджуватися на вивченні математики та граматики, незважаючи на труднощі, і вірити в свої здібності.
Пояснення даної ситуації можна знайти в психології психологічному ефекті, відомому як "ефект часу на глибині" (time dilation effect) або "ефект часу у складних умовах" (time in complex conditions).
Цей ефект виникає, коли людина перебуває в умовах, де немає зовнішніх змінників часу, таких як світло, зміна погоди або інші звичні орієнтири. У таких умовах наші внутрішні годинники можуть стати менш точними у відрахунку часу.
У випадку Антуана Сеньї, його перебування в печері без зовнішніх змінників часу (таких як сонце, годинник, календар) призвело до відчуття, що час розтягується або несправедливо прискорюється. Це може бути пов'язано зі зміною уваги та сприйняття часу, коли людина зосереджена на конкретних діях або неперервних рутинних заняттях.
Цей ефект є психологічним ілюзією, оскільки реальний час пройшов так, як було встановлено поза печерою. Антуан Сеньї просто сприйняв час інакше через відсутність зовнішніх орієнтирів.
Ця ситуація може послужити прикладом того, як наші внутрішні сприйняття часу можуть відрізнятися від об'єктивно виміряного часу в певних умовах.
