Все вокруг меняется со временем. Интересно, как изменится наш город, улица, школа через 20 лет? Мне кажется, что все станет более развитым и усовершенствованным. В школе бы появились электронные учебники, и 3Д-кинотеатры. Тогда детям не пришлось бы носить с собой большое количество книг, а на уроках они бы отправлялись в виртуальное путешествие по другим странам.
Наша улица тоже изменилась бы. Появилось бы большое количество необычных авто и другой техники. Людям в таком месте стало бы более комфортно. В городе бы возвели новые достопримечательности. На стадионах города появятся тренажеры, которых человечество еще не видело. Спустя 20 лет наш мир точно изменится к лучшему!
Объяснение:
Підготовка до бесіди - обов'язкова вимога. Вона складається з таких моментів:
1) визначення мети інтерв'ю і характеру необхідних відомостей;
2) вивчення предмета (теми) інтерв'ю;
3) вивчення співрозмовника;
4) попереднє обдумування техніки бесіди, складання питань.
Загальні правила проведення інтерв’ю:
декілька ненав’язливих питань
діалог варто починати з тих питань, на які ми знаємо точні відповіді
переконайтесь, що ви розумієте співрозмовника
уникайте запитань, що вимагають односкладної відповіді
розповісти про себе
метод пауз
важливі запитання ближче до кінця
якщо ухиляється від відповіді, через декілька питань повторити, перефразувавши
у кінці дякуємо.
Типи інтерв’ю: інтерв’ю-монолог; інтерв’ю-діалог – єдність і боротьба протилежних точок зору; інтерв’ю-полілог; колективне інтерв'ю (круглий стіл); анкетування; прес-конференція; брифінг.
Піддражнення та використання пауз (метод "вагітної паузи") як прийоми, розраховані на те, щоб розговорити співбесідника. Методи нейролінгвістичного програмування у журналістиці. Особливості загальної та конкретної підготовки до інтерв'ю: вивчення предмета бесіди (пошук спеціальної інформації, складання питальника); вивчення об'єкта інтерв'ю (його біографічних даних, його досвіду в темі інтерв'ю); планування бесіди (визначення часу, місця, умов тощо). Класифікація запитань за П. Міцичем: закриті питання (на які очікується відповідь "так" чи "ні"), відкриті питання (потребують розгорнутої відповіді), риторичні запитання (їх мета – викликати нові запитання та вказати, наприклад, на невирішеність проблеми чи забезпечити підтримку певної позиції), переломні питання (втримують бесіду у певному руслі або ж піднімають цілий комплекс нових проблем), питання для обдумування (змушують співрозмовника напружено роздумувати з певного приводу, коментувати те, що вже було сказано, тощо). Класифікація запитань за Н. Елькельманом: інформаційні запитання, контрольні запитання, питання для орієнтації (наприклад, щоб уточнити, чи людина все ще дотримується певної точки зору), підтверджуючі питання (щоб знайти взаєморозуміння), ознайомчі питання (повинні познайомити нас з думкою співрозмовника), зустрічні питання, альтернативні запитання – дають співбесіднику можливість вибору (однак кількість можливих варіантів не повинна перевищувати трьох), провокативні запитання, вступні та заключні питання. Правила проведення інтерв'ю. Соціально-психологічні типи співрозмовників: експерт, внутрішній інформатор, "гарячий" інформатор, легковажний інформатор, контактер, спільник, випадкове джерело та інші. "Важкі" співрозмовники та загальні правила спілкування з ними. Принципи толерантного ставлення до співрозмовника. Моделі поведінки журналіста під час інтерв'ю: "жорстка" поведінка, "м'яка" поведінка, дружелюбне спілкування, конфліктне спілкування, "ділова розмова", "азартний спорт", "вільне плавання".
(473 слова) Человек меняется под влиянием необыкновенных жизненных впечатлений и обстоятельств. Бывают такие ситуации, которые могут перевернуть мировоззрение и направить личность по другому пути. Их часто описывают литераторы, к произведениям которых мы можем обратиться за примером.
Так, А.И. Куприн в произведении «Гранатовый браслет» описал историю одного прозрения: холодная и спокойная Вера вдруг осознала, что «мимо нее большая любовь, которая повторяется только один раз в тысячу лет». На протяжении долгого времени героиня получала трогательные и нежные послания от тайного обожателя, но не придавала им никакого значения. У нее были стабильные отношения с мужем, и он не ревновал ее. Ничто не тревожило внутренний мир Веры — царственный, независимый и немного высокомерный. К поклоннику она относилась равнодушно, а после вмешательства брата в это дело — даже враждебно. Увидев подарок обожателя, присланный Вере в день именин, ее брат настоял на том, чтобы найти анонима и пресечь его домогательства. Автором писем оказался телеграфист Желтков. Он согласился оставить Шеиных в покое, но попросил лишь один разговор с Верой. Когда Желтков спросил, можно ли ему остаться в городе и видеть ее, она ответила резко: «Ах, если бы вы знали, как мне надоела вся эта история прекратите ее как можно скорее». Но Георгий понял эти слова по-своему и покончил с собой. Узнав об этом, Вера раскаялась в своем ответе и поняла, что была чрезмерно холодна — не только в разговоре, но и в жизни. Ее отношение к «этой истории» и любви в целом изменилось под влиянием необычных впечатлений и событий: гибели Желткова, раскаяния и чувств от прослушивания Второй сонаты Бетховена.
Не менее эффективно воздействуют на человека изменение социального статуса и возникновение вредных привычек. Например, герой из пьесы М. Горького «На дне» работал в театре и был успешным артистом, но алкогольная зависимость лишила его сцены и памяти. Актер потерял талант и индивидуальность, даже по имени его никто не зовет: «Наташа… по сцене мое имя Сверчков‑Заволжский… никто этого не знает, никто! Нет у меня здесь имени… Понимаешь ли ты, как это обидно – потерять имя?». Тяга к спиртному сделала этого человека нетрудо Он не мог вспомнить даже своего любимого стихотворения, которое раньше читал с таким успехом и вдохновением. От прежней жизни у Актера остались лишь воспоминания и сожаления. От него самого мало что уцелело: у него был вечно потрепанный внешний вид, на каждом его жесте и слове отражалось нездоровье. он страдал от безволия и униженного положения, ведь вынужден был просить деньги в долг и жить на подачки. Если раньше он собирал овации и восторги, то теперь видел лишь презрение, злость и пренебрежение. Герой и сам признавал, что алкоголь сломил его, и он «пропил свою душу». Подобные изменения часто происходят с людьми, попавшими в трудные жизненные обстоятельства.
Таким образом, человека меняют обстоятельства и впечатления, выходящие за грани его жизненного опыта и определяющие его судьбу. Тяжелые испытания, моральные дилеммы, чувства вины, страха, отчаяния, или надежды, любви, радости — все это влияет на мировоззрение людей и переделывает его.