в вечері, я сидів біля річки, я не хотів заходити до хати. я хотів посидіти в тиші. мені було сумно. мені було сумно,тому,що в мене не було справжніх друзів. я дивився на зорі, і мріяв, про те, що коли я підросту, я полечу туди, я полечу на небо, поближче до зірок. Я вдивлявся в небо, і тут я побачив, як до мене наближається зірка. Я милувався нею не відводячи очей. І коли я вдивлявся в неї,я вчув голос :-Приіт дитино.
Я озирнувся, поряд нікого не було.
-Хто ти? -обізвався я - я не бачу тебе.
-Це я, метелик, -підлітаючи до мене говорила зірка. І тоді я розгледів, крила, які сяяли, і на мене дивилися такі ж блискучі оченята.
-Я побачив тебе, що ти дуже засмучений. продовжував метелик,- і я прилетів до тебе, щоб сказати тобі одну дуже цінну річ.- не засмучуйся, друже, якщо ти хочеш собі справжніх друзів, то ти спочатку повинен стати ним. І тоді, тебе почнуть поважати інші.
Республика Узбекистан объединила в единое целое людей более двадцать разных национальностей.Из общего количества людей, проживающих в Узбекистане,узбеки составляют - восемьдесят процентов,русские и другие славянские народы - пять процентов,таджики - четыри целое,пять десятых, казахи - два целое пять десятых,каракалпаки - два процента,татары - один процент.Другие национальности - пять процентов.На узбекском языке говорит восемьдесят процентов всего населения,на русском языке - девять целых, два десятых,таджикском - четыре целых пять десятых,на каракалпакском - два процента,на других языках - четыре целых,три десятых процентов.
Объяснение:
Не с интернета! Делал сам!
