1) Попугай этот был склочной и крикливой птицей, и в течение месяца отравлял жизнь своему хозяину и всему дому. (однородные сказуемые) 2) Вечерами солнце купается в багровых туманах, или сухо догорает на краю степи костром. 3) Во время полёта можно вздремнут, или просто помечтать. 4) В русской песне звучат как робость, так и мятежная вольница. 5) Луна скатывалась за горизонт, и город медленно погружался в предрассветную сухую тьму
1) Всё блещет и нежится, и радостно тянется к солнцу. 2) Со своими увалами и ухабами, с лесами и перелесками, тайга обладает десятками микроклиматов. 3) Я со своей стороны лишь изменил имена некоторых действующих лиц этой истории, да придал устному рассказу письменную форму. 4) В древности, зачастую вопрос жизни и смерти зависел от случайного стечения обстоятельств или соотношения сил людей и зверей. 5) Одна лишь стрекоза в такую жару чувствует себя хорошо и ,как ни в чём не бывало, она пляшет без устали в пахучей хвое.
Відповісти на це питання і просто, і в той же час важко. Просто, тому що все начебто знають, яким має бути один: перш за все вірним і відданим, а ще добрим, чесним, сміливим, чуйним, таким, який не побоїться сказати тобі всю правду, але завжди підтримає у складній ситуації ... Важко, тому що ти й сам повинен відповідати цим якостям. Важко, тому що ми більше думаємо про себе, свої інтереси ставимо вище інтересів іншої людини. Від іншого ж вимагаємо самопожертви. Але ж рух завжди має бути обопільним. А у нас найчастіше - односторонній. Якщо один рухається, а другий стоїть на місці, чи вийде зближення? Напевно, так. Але воно буде несправедливим. Один - пройде свій відрізок шляху, а другий - ні. Іноді мені здається, що ми пред'являємо надмірні вимоги до своїх друзів. Адже кожна людина має право на помилку, у кожного є недоліки. Напевно, ми це зрозуміємо пізніше, коли подорослішаємо і станемо мудрішими. А поки все-таки треба думати про те, що якщо ти хочеш, щоб тебе назвали справжнім другом, треба самому бути таким, яким ти хотів би бачити свого друга.
