Объяснение:
Тарас Шевченко - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.
Народився в сім'ї селянина 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 року в селі Моринці на Черкащині. Рано залишився сиротою. Грамоти навчився у дяка. У 14 років його взяли "козачком" до двору поміщика П.Енгельгарда, з яким переїхав спочатку до Вільно, а потім - до Петербурга. У 1832 р. Шевченка віддали "у науку" до художника В.Ширяєва. У 1838 році за пiдтримки К. Брюллова, В. Жуковського, О. Венеціанова, М. Вєльгорського, Є. Гребінки, І. Сошенка та інших Шевченка викупили з кріпацтва.
Того ж року його прийнято до Академії мистецтв, яку він закінчив у 1844 році. У 1843 та 1845 рр. Шевченко приїжджав на Україну i працював художником у Київській тимчасовій комісії з питань розгляду старих актів. У лютому 1847 року Т. Шевченка затверджено на посаду викладача малювання Київського університету. 24 березня 1847 р. за участь в діяльності Кирило-Мефодіївського товариства та за антисамодержавницькі поезії Т.Шевченка заарештовано та заслано до Орської фортеці Оренбурзького окремого корпусу з царською резолюцією про заборону писати i малювати. Під час заслання Шевченко як художник увійшов до складу експедиції, завданням якої було дослідження Аральського моря.
У 1857 році зусиллями друзів Т. Шевченка повернули з заслання й у 1858 році він прибув до Москви, потім до Петербурга. У 1859 році приїхав в Україну, але перебував під наглядом поліції. Йому заборонили постійно проживати в Україні і зобов'язали переїхати до столиці. Десятирічне заслання, хвороби призвели до передчасної смерті Т. Шевченка 26 лютого (за новим стилем 10 березня) 1861 року. Поховали його спочатку на Смоленському цвинтарі у Петербурзi, у травні 1861 року прах перевезли на Чернечу (тепер Тарасову) гору поблизу Канева.
Пам'ятник Тарасу Шевченку поблизу червоного корпусу
університетуТ. Шевченко почав писати вірші у другій половині 30-х років. У 1840 році в Петербурзі вийшла його перша збірка поезій "Кобзар", у 1845 році - героїчно-романтична поема "Гайдамаки". В 1843-45 роках він написав цикл поезій "Три літа" (центральним твором якого є "Сон"), поему "Кавказ", послання "І мертвим і живим…", поезії "Чигирине, Чигирине", "Великий льох", "Стоїть в селі Суботові" та ін., в яких гостро виступив проти соціально-національного гноблення українського народу. Під час ув'язнення писав вірші, які згодом об'єднав у цикл"В казематі". У 1854-1858 роках написав російською мовою повісті "Музикант", "Художник", "Нещасний", "Капітанша", "Близнята". Останніми прозовими творами Т. Шевченка є повість "Прогулянка з задоволенням і не без моралі" (1856-1858) та щоденникові записи "Журнал". В Україні у 1858 році Т. Шевченко написав низку високих зразків інтимної та пейзажної лірики. Кілька творів Т. Шевченка цього періоду опубліковано в журналі "Основа" та альманасі "Хата".
Т. Шевченко є одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Він працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером. Він є автором понад тисячі мистецьких творів (втрачено бiльше 160). У 1859-1860 роках виконав офорти з творів зарубіжних та російських художників, за які отримав звання академіка гравірування.
Ім'я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлені пам'ятники, його твори перекладені майж е на всі мови світу, його ім'ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста. Національна опера України, Київський національний університет, центральний бульвар міста Києва носять ім'я видатного сина українського народу - Тараса Шевченка.
Многие люди справедливо считают, что жизнь в городе сильно отличается от жизни в деревне, и они абсолютно правы, потому что так оно и есть. Городской житель, проживая в многоквартирном доме, ежедневно отправляясь на работу и за покупками даже представить себе не может, насколько он не знаком с окружающим миром, который выходит за рамки его квартиры.
Задача такого человека заключается в том, чтобы выполнить свою миссию труженика, семьянина, прохожего, который с удивлением наблюдает за изменениями, которые происходят ежегодно в природе. У него, скорее всего, есть машина и поэтому, такому человеку совсем не обязательно ходить пешком, он не может почувствовать всю прелесть прогулок в лесу, утренних купаний на берегу реки, бегства от озорных гусей по мокрой и холодной росе. Его жизнь проходит в каменных джунглях города, возле компьютера и телевизора, и лишь изредка скрашивается поездками на природу, или на море.
Они лишены всего того, чем владеют деревенские жители, которые могут насладиться природой и чистым воздухом в полной мере, кроме того, жители деревни ведут образ жизни совершенно отличный от городского. Поскольку горожанину совсем необязательно после рабочего дня идти на поле, или огород, он может посвятить свободное время отдыху, тогда как деревенский житель, чтобы прокормить себя и свою семью вынужден работать целый день.
Деревня по-прежнему традиционно, здесь не признают веяний моды и стиля, редко смотрят популярные передачи и программы, поскольку им хватает своих забот. Приезжий будет приятно удивлен тому, как тихо и мирно живут люди в деревне, ссоры соседей, которые так часты в городских домах, здесь большая редкость. Но следует сказать, что жизнь в деревне, как и жизнь в городе имеет свои плюсы и минусы, поэтому человеку лучше жить там, где ему спокойно и комфортно, а не стремиться следовать общему мнению, что сделает жизнь и в городе и в деревне очень приятной.
Деревня или город не имеет значение, когда человеку нравится место, где он живет, где жили его родные, чистый воздух деревни нужно заработать упорным трудом на грядках, а новинки техники и модную одежду зарабатывают тяжелым трудом в душном офисе и постоянной толкотне, поэтому каждый человек сам определяет свою судьбу.
Объяснение:
броситься дееприч- бросившись броси корень вши суффикс сь окончание сов.вид
плестись дееприч- плетясь плет корень я суффикс сь окончание сов.вид
пройтись дееприч- пройдясь пройд корень я суффикс сь окончание несов.вид
Отворяться дееприч- Отворяясь отворя корень я суффикс сь окончания несов.вид
Находиться дееприч- находившись находи корень вши суффикс сь окончание сов.вид