У меня есть одна хорошая подруга. Зовут ее Юля. Мы одноклассницы, дружим с первого класса.
Юля высокая и стройная. Глаза у нее большие, коричневого оттенка. Русые волосы спадают на плечи. По моему мнению, о ней можно сказать: «Настоящая кареглазая красавица».
А еще она умная и много знает. Учится на отлично. Сообразительная, имеет логическое мышление, поэтому ей легко удается решить любую сложную задачу на уроках математики.
Подруга очень аккуратная. Одевается красиво и со вкусом.
Добрая и откровенная. Делится со всеми своей радостью от общения со своим маленьким братиком.
Приветливая, с ней приятно и интересно разговаривать. Мы часто общаемся на переменах. И могу сказать, что никогда не слышала от нее плохих слов. Всегда находим общий язык. Имеем одинаковые интересы и стараемся как можно лучше проводить время.
Щедрости Юли нет предела. Она не раз делится со мной вкусностями.
Про подругу могу сказать много добрых слов, ведь она всегда готова в беде, прийти на Именно об этом я хочу рассказать подробнее. Все показал досадный случай. На дворе было прохладно и дождливо. Все изо всех сил на большой перемене неслись, чтобы купить вкусные булочки. Вдруг я споткнулась и упала. Хоть и не очень пострадала, было довольно больно и холодно. Очень меня расстроило, что грязная вода запачкала мой новый одежда. Тут Юля не растерялась. Мигом подняться. Мы спокойно пошли обратно в школу. Все перерывы подруга пробыла у меня в теплом и уютном классе. Так она осталась голодной, потому что ради меня забыла про все.
Юля действительно заботливая и добрая. Ее поступок очень трогательный. Вот это я и называю настоящей дружбой. Ведь на такую подругу всегда можно положиться в беде.
іван сила – реальна постать, український боксер, важкоатлет, що був визнаний найсильнішою людиною на землі у минулому столітті. про цю людино було знято фільм та написано о. гаврошем твір, що має назву «неймовірні пригоди івана сили». у цій казці розповідається про різні реальні та вигадані уявою автора події, що стались у житті івана.
іван був народжений у багатодітній родині, у досить ранньому віці змушений був покинути батьків та податися на заробітки до міста. саме у місті почалися його справжні пригоди. тут він влаштувався працювати вантажником, де, завдяки своїй силі, порався за половину робочого дня. на вокзалі важкоатлет познайомився зі своїм другом микулцею, якого благородно врятував від побиття. іван хоч і мав шалену силу, проте ніколи не застосовував її проти слабих та хворих.
визначною подією у житті сили стає знайомство з доктором брякусом. саме цей чоловік розповів йому, що треба багато тренуватись, правильно харчуватись та всіляко розвивати себе. завдяки цьому знайомству іван і став спортсменом. проте не полишав цей чоловік і важкої праці на вокзалі: «ін не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою, яка завжди тримає у скрині окраєць черствого хліба на чорний день. до обіду іван займався вправами, потім обідав із тренером і рушав на вокзал». це дає нам усвідомити, що іван – не лише талановита, а й працьовита та сильна духом людина.
чимало хорошого або ж поганого траплялось у житті цього чоловіка: смерть тренера, звинувачення у його вбивстві, тюрма, цирк, захист тварин, операція з заміни кістки на металеву пластину. але у кожній ситуації важкоатлет вмів найголовніше – залишатися людяним та добрим, захищати тих, хто в цьому має потребу, вперто йти до своєї мети та постійно розвиватися. іван наділений багатьма привабливими рисами, які б мав виховувати у собі кожний.