Художні засоби з поезії літній ранок
джмелі спросоння — буц! —
лобами!
попадали, ревуть в траві.
і задзвонили над джмелями
дзвінки-дзвіночки лісові.
повільне сонце на тумані
до проса випливло з води,
де на пташинім щебетанні
тинявся малиновий дим.
лиш сонях спав, хоча й не мусив,
і ось за те, аби він знав,
важкий ячмінь медовим вусом
бджолу за лапку лоскотав.
у картузах із парусини
комбайн комбайнові гукав:
— то що ж косить?
воно — все синє!
де льон? де небо? де ріка?
