Объяснение:
Соціально-побутова повість І. Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" — один із кращих творів української літератури. У ній письменник гостро висміяв усе те огидне, що було породжено соціальною дійсністю пореформеної доби: обмеженість, егоїзм, жадобу до власності. Письменник стверджує, що приватновласницька психологія членів Кайдашевої родини призводить до повсякчасних сварок і чвар. Г. Нечуй-Левицький так правдиво і реалістично зумів зобразити зло від індивідуалізму у середовищі приватних власників, їх егоїстичну обмеженість, що всім стало ясно, що потреба перебудови суспільного ладу стала гострою і неминучою. Довів, що доки існуватиме приватна власність на землю і природні багатства, доти існуватиме ворожнеча між людьми.
Минуло багато років від дня створення повісті. Минуло вже навіть понад століття. Змінювалися й суспільно-політичні формації. На зміну феодальному устрою прийшов капіталістичний, потім соціалістичний, який теж у свою чергу був змінений. Змінювалися не тільки суспільно-політичні формації, але й психологія людей. Проте егоїзм та індивідуалізм, жадоба до наживи і жорстокість завжди засуджувались. Але, на жаль, виявилися настільки стійкими, живучими, що існують і зараз. І у нашому житті живуть кайдашеві звички.
Кайдаші мали своїх прототипів — сім'ю Мазурів із села Семигори, яка "прославилася" постійними бійками та колотнечею. Сім'я Кайдашів внаслідок боротьби і сутичок за власність стають дріб'язковими, жалюгідними, жорстокими. Власне кажучи, ми бачимо розпад колишньої патріархальної родини.
Объяснение:
Толя пошкандибав додому, та коли вертів чижика, коли ж хлопчина дійшов до повороту, то наступив лівою ногою на праву та не витримавши рівноваги впав на тверду землю чижик ж випав з його рук та прокотився по землі. навколішки толя підповз до чижика, взяв його та пошкандибав далі. чомусь, він згадав федька, соромно йому стало. міцніше стиснувши чижика в кулак, він побіг до місця, де декілька хвилин тому ховали федька. на цвинтарі вже нікого не було. він став на коліна перед могилою помершого друга, та поклав чижика на на плиту.
-пробач, федько, - тихо промовив хлопчина, його голос тримтів та зі очей повільно почали карати сльози.
він встав, витер вологі очі рукою, та у розпачі пішов додому, не забув ще раз в думках вибачитися перед померлим товаришем.
На мою думку, кожна людина має сенс життя. Для когось це робота, читання, театр, подорожі Карпатами чи мережею Інтернет, відпочинок з рідними чи коханими – що тільки не наповнює наше життя сенсом. Хай там як , а є й такі люди які втрачають мотивацію до життя, упадають у депресію.
Моє переконання ґрунтується на тому, що, по-перше, сенс життя можна просто втратити. Якщо ти перебуваєш в середовищі де всі злі ,то бути добрим дуже важко, а також пропадає будь-яка мотивація. Тому потрібно знайти людину, яка тобі до
На згадку приходить герой з роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного. З раннього дитинства Чіпка жив у поганих умовах, батька він не знав, а мати з горя його била . У селі ровесники насміхалися над ним та обзивали. Відрадою для нього були казки, які розказувала баба Оришка.
По-друге, якщо ти в оточенні добрих та чуйних людей, то твій сенс життя буде полягати в тому, щоб робити добро. Тому потрібно намагатися знайти людину або річ, яку ти будеш берегти та любити протягом усього життя.
Хочу навести приклад із власного життя. У моєму житті появилася людина, яка надихає мене. Заради неї я хочу розвиватися та добитися кращого у житті.
Таким чином, можна зробити висновок, що у кожного різний сенс життя , але для його наповнення потрібні добрі люди.
Объяснение: