У кожної людини є життеві цінності, у мене теж є. Моя цінність-кохання. Мені дуже подобається , коли між людьми є взаємне кохання. Не усі можуть знайти і розпізнати справжнє кохання. Ті, що не знайшли його, можуть прожити все життя самому, а ті, що не змогли розпізнати, живуть з ,,коханою» людиною. Мені подобається у творі Михайла Коцюбинського ,,Дорогою ціною» ті моменти у яких Соломія готова була віддати життя за Остапа, але це були навіть не моменти, про це був весь твір. Мені дуже трагічно, що Соломія у кінці твору померла, адже вона так любила Остапа пораненого на собі тягла, доглядала за ним, заробляла гроші і все для Остапа. Кохання між Соломією і Остапом було справжнє.
Літо – найтепліша пора року. Довгі сонячні дні змінюють короткі теплі ночі. Погода надворі найчастіше ясна, над головою розкидається синє небо. Дерева стоять пишно вбрані в яскраві зелені шати. Попід ними густо росте травиця, усіяна барвистими вогниками літніх квітів – маків, дзвоників, конюшини, пижма, ромашки, календули… А над ними порхають метелики та гудять всякі мушки. Літо прикрашає сади й городи. Спіють соковиті яідки, за ними поспішають солодкі фрукти й свіжі овочі. В літа чудовий дзвінкий голос – то співають високо в небі або сховані у вітах дерев птахи – соловейко, вранішній жайворонок, веселий говіркий горобець. А ближче до вечора музика літа змінюється – то вступає хор цвіркунів, що не замовкає аж до самого ранку.І навіть дощ влітку теплий і лагідний. Під низькими хмарами повітря стає гарячим. Прохолодні краплі дощу змивають пил з доріг та листя, завдяки чому після воно заграє ще більш яскравим сяйвом. Літо – яскраве, різнобарвне… Високе чисте небо, тепла прозора вода річок, стиглі фрукти, насичені кольори навкруги… Немає на світі людини, яка б не любила літа!
