Автор розкриває проблему бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи. Іван Карпенко-Карий у комедії "Сто тисяч" зобразив характери, які у погоні за грошима забули про моральні принципи. Таких героїв у п'єсі двоє: Герасим Калитка і кум його Савка.
Герасим Калитка не знаходить собі місця, прагнучи розширити свої земельні володіння. У робітника він забирає половину хлібини, посилаючись на те, що "гріх у неділю снідать", купує фальшиві грощі, а коли жінка збирається їхати до церкви - не дає їй коней.
Савка — змучений бідністю селянин, який живе у боргах і не знає, як існувати далі, навіть готовий продати дияволу власну душу.
Але наприкінці твору Савка робить висновок: "Е, куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя"."Буде здоров'я — будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіть більше, ніж Бог дає" . З боку Герасима покаяння нема.
Таким чином, у п'єсі "Сто тисяч" Іван Карпенко-Карий утверджує ідею духовності як основи людського життя.
Правду люди кажуть, що без гідності людина - не особистість.Мати почуття власної гідності - це дуже важливо для будь-якої людини. Мати гідність для мене не в останню чергу поважати себе та інших. Яка ж це особистість, якщо людина сама себе не поважає? Як же її будуть поважати інші? Людина, що має гідність, тобто поважає себе та інших, буде робити добрі вчинки і не робити поганих не тому, що очікує похвали або боїться покарання. Вона так робить тому, що гідна людина не опуститься до негарного вчинку. іншими словами, людина з почуттям власної гідності неодмінно має совість.А ще гідна людина любить свою країну, пишається нею, вона почуває себе часткою своєї Батьківщини. Для гідної людини любити свою країну не означає зневажати інші. Гідні люди завжди відносяться до інших людей з повагою. Така людина є цільною особистістю, тому я вважаю, що почуття власної гідності - основа особистості.
Объяснение: