Відповідь:
може щось з цього пригодиться
Пісня "Зажурилась Україна"
Час та місце запису пісні: середина ХІХ ст. в Новомосковському повіті Катеринославської губернії ( Новомосковському районі Дніпропетровської області).
Автор: народна пісня
Зміст: у пісні змальовано той час, коли на нашу землю нападали турецькі, татарські завойовники
Тема: у пісні описано страждання українського народу від нападів турецько-татарських загарбників.
Ідея: пісня закликає мирне населення стати разом з козацьким військом до захисту рідних земель
Жанр: історична пісня
Рід літератури: Ліро-епічний твір
Художні засоби: у цій пісні використано такі художні засоби: епітети (маленькії діти, шабля гостра, довга, вражий турок, вражий турчин); персоніфікація (Зажурилась Україна, слва не пропала); риторичне звертання (годі тобі, пане-брате); риторичні оклики (Дамо тому стиха лиха та вражому турку, Оце ж тобі, вражий турчин, З душею розлука!); пестливі слова (шабелька)
Пісня "Та, ой, як крикнув же та козак Сірко"
Час та місце запису пісні: записано в 1887 році в селі Капулівка Нікопольського району Дніпропетровської області.
Автор: народна пісня
Зміст: у пісні змальовано один епізод з життя легенадарного козацького ватажка Івана Сірка, а саме один з походів козацького війська у похід на кримського хана
Тема: зображено як козацьке військо під керівництвом Сірка виходить із Січі на Кримський шлях, щоб іти воювати з кримським ханом.
Ідея: пісня прославляє мужність, хоробрість, завзятість козацького ватажка Сірка та його війська.
Жанр: історична пісня
Рід літератури: ліро-епічний твір
Художні засоби: у творі використано такі художні засоби: епітети ( військо славне, сизий орел, вороні коні, битий шлях); метафора (військо... на вороних конях в степу виграває); пестливі слова (козаченьків, на конику, сонечко); риторичні оклики (Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці, Та збирайтеся до хана у гості!)
Пояснення:
Цього літа я провів літні канікули максимально продуктивно і корисно. Я не просто цілими днями сидів за комп'ютером, телевізором, ходив просто на вулицю. Я допомагав своїм батькам по дому. Просив їх дати мені завдання і виконував його старанно.
В середині літа я провів літні канікули за містом у бабусі і дідуся. У них я всіляко намагався їм до по будинку, городу, господарству. Годував собаку, кота, курей. Намагався вести себе добре і не псувати дідуся з бабусею настрій. Вони мною були задоволені і намагалися мені у всьому догодити. Запитували, що мені купити і робили мені подарунки.
В кінці літа я провів літні канікули в таборі в лісі біля озера. Мені там дуже сподобалося. Свіже повітря, краса лісу, тепла вода озера. У таборі я познайомився і подружився з хлопчиками і дівчатками. В таборі було дуже цікаво, так як кожен день був наповнений безліччю подій. Вдень ми ходили на озеро, ліс, збирали гриби. Увечері ми дивилися мультфільми чи фільми, танцювали на дискотеках. Цього літа мені дуже сподобалося, як я провів літні канікули. Думаю, що навчальний рік буде цікавим, і я його теж постараюся провести корисно для себе і оточуючих мене людей.
Объяснение:
Повість має кілька сюжетних ліній:
громадсько-політична діяльність адвоката Євгена Рафаловича;
особисте життя (кохання Рафаловича та Реґіни);
життя галицького селянства.
Здобувши юридичну освіту, Євген Рафалович приїздить до провінційного галицького містечка з метою стати народним захисником, обстоювати соціальні та національні права галицьких селян. Рафалович кидається у вир життя: запроваджує у своїй конторі справочинство українською мовою, обстоює інтереси селян, провадить справу проти маршалка Брикальського. У цьому місті «перехресні стежки» звели його з давньою юнацькою любов'ю. Ще студентом він закохався в дівчину-сироту Реґіну. Тітка силою видала її заміж, і Євген, важко переживши це розлучення, утратив надію будь-коли побачити кохану знову. Як з'ясувалося, Реґіна стала дружиною Стальського — колишнього домашнього інструктора Євгена — «скотини в людській подобі» і була приречена на жахливе існування. Зустрівшись з нею, Рафалович зазнає страшного розчарування — він утратив ідеал. Проте давні почуття ще жевріють у його душі, бо він пропонує Реґіні кинути все та податися вдвох за море. Реґіна не приймає його пропозиції. Подальше своє життя Рафалович свідомо присвячує служінню селянам. Проїжджаючи селами, він бачить як після щеплення віспи п'яницею-медиком помирають діти, як аферист «адвокат» здирає гроші з селян, обіцяючи звільнити їхніх синів від рекрутства. Рафалович звертається до суду, пише статті до галицьких і віденських часописів, намагається протистояти «касовій реформі», збирає народне віче.
Любовна сюжетна лінія має трагічну розв'язку. Зневажена Реґіна вбиває Стальського, а потім гине від рук божевільного двірника Барана. Розв'язка сюжетної лінії боротьби досить оптимістична: Рафаловича звільнено, знято несправедливі звинувачення в убивстві Стальського. Із цією сюжетною лінією тісно переплітається лінія зображення життя галицького селянства. Епізод із селянином, що заблукав біля рідного села, набуває для Рафаловича символічного значення:
« «Чи ж це не символ усього нашого народу? Змучений важкою долею, він блукає, не можучи натрапити на свій шлях, і стоїть, мов оцей заблуканий селянин, серед шляху між минулим і будущим, між широким, свобідним розвоєм і нещасним нидінням, і не знає, куди йому йти, не має сили ані надії дійти до цілі».[1]