при́тча — це повчальна розповідь з історії чи навколишнього життя, мета якої викласти духовні чи моральні істини. на відміну від багатозначності тлумачення байки, у притчі зосереджена певна дидактична ідея. сюжет притчі будується в образній формі, на життєвих ситуаціях, на повсякденних
спостереженнях суспільного життя.
анафора — єдинопочаток; одна зі стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур.
гіпербола— вид тропа. стилістична фігура явного і
навмисного перебільшення для посилення виразності та підкреслення сказаної думки. наприклад: «я казав це тисячу разів» або « як дуб».
епітет— це слово чи словосполучення, завдяки особливій функції в тексті, є слову набути нового значення або смислового відтінку, підкреслює характерну рису,
визначальну якість певного предмету або явища, збагачує мову новим емоційним сенсом.
міфи — це античні, біблійні й інші перекази, сказання про створення світу і людини, розповіді про діяння древніх, про грецьких і римських богів і героїв.
Объяснение:
Сіроманець - вовк-хижак, що жив поряд із селищем маленького хлопця Сашка. Герой Сіроманець дуже мені подобається. Цей вовк має почуття, одного разу він навіть плаче:"Великі срібні сльози котилися по його морді...". Сіроманець вражає мене своєю залізною волею, відданістю, силою та щирістю. У творі М. Вінграновського він має найкращі позитивні риси. Через свої невдачі він навіть викликав у мене почуття жалю. Читаючи твір, я щиро співчував Сіроманцю, жалів його та бажав йому щастя. Я радий, що він зустрів такого гарного друга, як Сашко, який підтримував його у скрутні часи. Я щиро вірю, що у Сіроманця все закінчилося добре.
Подробнее - на -
