Тарас Бульба - це центральний персонаж повісті Н. В. Гоголя. Ця людина справжній воїн, справжній козак. І характер його був відповідним. Ось що говорить про його характер Н. В. Гоголь: «Тарас був один з числа корінних, старих полковників: весь був створений для лайливої тривоги і відрізнявся грубої щирістю своєї вдачі. Невгамовний вічно, він вважав себе законним захисником православ'я ». Тарас дуже сильний. І, незважаючи на його похилий-ний вік, в ньому ще не згасла військова доблесть і дух козака. У бою Та-рас нітрохи не гірше молодих козаків. Він жорстокий і нещадний до ворогів. Та-рас Бульба не пробачив навіть своєму синові Андрієві зради. Він собст-венноручно позбавив життя сина: «Я тебе породив, я тебе і вб'ю!». Тарас уби-вал НЕ сина, він стріляв у ворога. Своїх товаришів наш герой поважав, в біді козаків ніколи не залишав. Для нього сенсом життя були військові похо-ди. Як все козаки він був патріотом православної Руської землі, і свій обов'язок бачив у захисті її від ненависних бусурман. Тараса не можна назвати оп-ределенном добрим, або жорстокого. Все залежить від положення людини в ство-наніі Тараса. Наприклад, він був жорстокий до Андрія, тому що той став вра-гом і навіть коли Остап запропонував поховати брата, Тарас відмовився. «По-гребуть його і без нас! Будуть у нього плакальниці і жалібниці! »- сказав Тарас. Але коли загинув Остап, наш герой влаштував пишні поминки по синові. Він гра-бив і вбивав усіх поляків. І уряд Польщі вирішило зупинити Та-раса. Гетьмана Потоцького було доручено вбити козака. Кілька днів укра-їнської воїни йшли від погоні. Але все ж Потоцький наздогнав полк Тараса. Тарас вирішив прорватися через ряди поляків. Але в запалі битви козак впустив люльку, яка супроводжувала його у всіх боях. Нахилився він підняти її і раптом на нього напригнулі воїни Потоцького. Тараса зв'язали і вирішили каз-нить. Для страти було вибрано дерево, верхівка якого була розбита гро-зой. Козака прикували до дерева і підпалили. Під час страти Тарас поводився мужньо. Навіть на багатті він залишався отаманом і, словом допомагав каза-кам врятуватися. Я вважаю Тарас - це герой свого часу.
Сaнько стояв посеред двору і обурено сопів носом. Знову мaти зaгaдaлa йому стерегти курчaт! Всі воронівські хлопці, мaбуть, уже подaлися до річки. Хто просто купaється, хто ловить рaків під берегом, a хто взяв кaмінь і з очеретиною в роті сидить під водою - вдaє, ніби ховaється від тaтaрського нaбігу. А Грицик, нaйліпший Сaньків товaриш, пaсе зa селом пaнські телиці. Себто лежить горілиць нa трaві і свистить до небa. Чи розшукує нa узліссі грушки гнилички. А він, Сaнько, мов мaлa дитинa, мусить пaсти курчaт. - Щоб вaм добрa не було, - стихa, aби не почулa мaти, буркотів Сaнько. - Шулікa б вaс схопив! Хочa йому й зaгaдaно оберігaти курчaт сaме від шулік. Щопрaвдa, Сaнько здогaдується, що спрaвa тут не в курчaтaх. З того чaсу, як у березні пішлa чуткa про новий тaтaрський нaпaд, мaмa геть втрaтилa спокій. Хочa не зa себе вонa боїться. Минулого року билaся поруч з воронівськими чоловікaми. Кaжуть, що порішилa тоді aж трьох тaтaр-нaпaдників.
ГОБСЕК Даючи гроші в позики під величезний відсоток, він буквально грабує своїх клієнтів і стає повноправним господарем їхніх доль. Гобсек признає лише одного бога – Золото, він постійно тремтить над кожною монетою, навіть позичаючи його під величезні відсотки. Але він скупий не тільки в цьому, він скупиться зробити зайвий рух чи підвищити голос, бо вважає це марною тратою життєвих сил У Пузиря єдина мета — гроші, єдині наміри — нагромадження багатства. Все інше відступає на останній план у їйого свідомості: милосердя, людяне ставлення до родини, наймитів, совість і порядність. Може, тому у мене і не викликає жалю Калитка, коли він мало не повісився, вирішивши, що життя без грошей не має сенсу.
Тарас Бульба - це центральний персонаж повісті Н. В. Гоголя. Ця людина справжній воїн, справжній козак. І характер його був відповідним. Ось що говорить про його характер Н. В. Гоголь: «Тарас був один з числа корінних, старих полковників: весь був створений для лайливої тривоги і відрізнявся грубої щирістю своєї вдачі. Невгамовний вічно, він вважав себе законним захисником православ'я ». Тарас дуже сильний. І, незважаючи на його похилий-ний вік, в ньому ще не згасла військова доблесть і дух козака. У бою Та-рас нітрохи не гірше молодих козаків. Він жорстокий і нещадний до ворогів. Та-рас Бульба не пробачив навіть своєму синові Андрієві зради. Він собст-венноручно позбавив життя сина: «Я тебе породив, я тебе і вб'ю!». Тарас уби-вал НЕ сина, він стріляв у ворога. Своїх товаришів наш герой поважав, в біді козаків ніколи не залишав. Для нього сенсом життя були військові похо-ди. Як все козаки він був патріотом православної Руської землі, і свій обов'язок бачив у захисті її від ненависних бусурман. Тараса не можна назвати оп-ределенном добрим, або жорстокого. Все залежить від положення людини в ство-наніі Тараса. Наприклад, він був жорстокий до Андрія, тому що той став вра-гом і навіть коли Остап запропонував поховати брата, Тарас відмовився. «По-гребуть його і без нас! Будуть у нього плакальниці і жалібниці! »- сказав Тарас. Але коли загинув Остап, наш герой влаштував пишні поминки по синові. Він гра-бив і вбивав усіх поляків. І уряд Польщі вирішило зупинити Та-раса. Гетьмана Потоцького було доручено вбити козака. Кілька днів укра-їнської воїни йшли від погоні. Але все ж Потоцький наздогнав полк Тараса. Тарас вирішив прорватися через ряди поляків. Але в запалі битви козак впустив люльку, яка супроводжувала його у всіх боях. Нахилився він підняти її і раптом на нього напригнулі воїни Потоцького. Тараса зв'язали і вирішили каз-нить. Для страти було вибрано дерево, верхівка якого була розбита гро-зой. Козака прикували до дерева і підпалили. Під час страти Тарас поводився мужньо. Навіть на багатті він залишався отаманом і, словом допомагав каза-кам врятуватися. Я вважаю Тарас - це герой свого часу.
Объяснение: