Степан Радченко не є класичним буржуазним інтелігентом. Він походить з села, має пролетарське походження. Але він швидко забуває про нього, коли опиняється в місті, скоро він вже зовсім не планує повернутись для работи на селі. Навіть університет мало цікавить Степана, коли він починає заробляти гроші лекціями та починає зістрічатись з дівчиною Зоською. Всі старі зв'язки з селом він обриває. Степан є неординарним образом через свою темну особистість, брудні поривання. Його не можна називати позитивним образом. Підмогильний зобразив нетипового інтелігента.
Твір на тему безсмертя і добро. Bсі події , які відбуваються з людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони відбуваються. Сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. У сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи — в задушливому місті. Але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. Для свого щасливого iснування людина повинна жити на природі, а не поза нею. Одразу, ще з перших рядків твору видно, що Митько-людина дії, адже це саме він має найбільше розвинуту фантазію, яка проявилася у його «демосфенській» промові перед від'їздом. Також він дуже рухливий та непосидючий, адже ну ніяк не міг всидіти над студіюванням «книжкової скарбниці». Сергійко набагато спокійніший за свого друга, і довго вагається над прийняттям серйозних рішень. Водночас Митько - не боягуз. Можливо, навіть відважніший за свого приятеля, адже оселитися біля озера було його ідеєю, тай рятувати. Василя кинувся саме він. Але, на мою думку, це також свідчить про його великодушність та, звісно, вміння прощати помилки. Скоріше за все, саме ці чесноти роблять образ Митька привабливим та по-своєму оригінальним. Мені здається, що він може стати хорошим прикладом хоча б для мене, а тоді — й для моїх однолітків та наступних поколінь. Повість «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька. Історія розпочинається з того, що учні п'ятого класу отримали від учительки ботаніки завдання на літо — зібрати колекцію комах.. а замість цього почали полювати на страшного Митькозавра. Наприкінці твору той виявився хлопцем Василем, який вирішив розіграти двох друзів. За веселим, пригодницьким характером оповіді і бажанням оспівати справжню дружбу ця повість нагадує трилогію В. Нестайка ,,Тореадори з Васюківки''.
Степан Радченко не є класичним буржуазним інтелігентом. Він походить з села, має пролетарське походження. Але він швидко забуває про нього, коли опиняється в місті, скоро він вже зовсім не планує повернутись для работи на селі. Навіть університет мало цікавить Степана, коли він починає заробляти гроші лекціями та починає зістрічатись з дівчиною Зоською. Всі старі зв'язки з селом він обриває. Степан є неординарним образом через свою темну особистість, брудні поривання. Його не можна називати позитивним образом. Підмогильний зобразив нетипового інтелігента.