“Таємничі пригоди Сергійка та Митька” План1.) Про Митька та Сергійка2.) Давайте розглянемо декілька випадків.3.) (Випадки).4.) Таємничість у пригодах.5.) Висновки. Митько та Сергійко - це двоє друзів, які перейшлив 6 клас. Мають багато спільних рис характеру: довірливі; боягузливі; дружні. Ще обидва не мали великої охоти до ботаніки та зоології.Давайте розглянемо декілька ввипадків, підтверджують їхні риси характеру.Чому хлопці були довірливими? Вони двоє повірили Васі, що у озері жило чудовисько, хоча це було далеко не так. Митько та Сергійко дуже дружні. Цей факт підтверджують декілька випадків. Перший - це коли Митько лізе у воду до чудовиська, а Сергій його зупинив, переживав за свого друга.Другий - це коли Митько заснув на сторожі, а Сергій накрив його ковдрою. Третій - це коли Митько читав про велетенських ящірок, а Сергійко засинав. Сергійкові наснився поганий сон через почуту розповідь. Ще у ві сні він зойкав, через що Митько і збудив Сергія. Митько запитав чи все нормально та заспокоював його. Чому хлопці були боягузами? Вони двоє були боягузами, бо боялися монстра. Їхні пригоди були таємничі через те, що вони досліджували водяного монстра який живе в озері.А перед тим вони дізналися про цього монстра від Васі, який сказав тримати це в секреті (вони дали клятву що не розкажуть це). Отже ми можемо зробити висновки. Сергій та Митько найкращі друзі, того і вних так багато спільних рис характеру. Як то кажуть: ‘‘З ким поведешся, у того й наберешся,,. А ще вони мали спільну пригоду, яка зблизила їхні відносини.
ПРИСЛИВЬЯ
Обома руками за його держатися,
” …буцім з його чортяка лика дере.”
як Бог дасть, то й у вікно вкине,
Хвалить шинкар п’яницю, а дочки своєї за його не віддасть
” батько ноги простяг”
” Останеться він на світі, мов сліпий без поводатаря!
ФРАЗЕОЛОГІЗМИ
” Павлусь за ввесь день і пари з рота не пустить”
розпластався на перині
очі витріщить
як той пуцьвірінок,
” Раз вночі розвередувавсь Павлусь, як на живіт кричить…”
” Щастя, як горох з мішка”
” Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш!”
” …їсть неборак, аж за ушима лящить…”
” до білого волосся доспався”