Настала весна. Сніг ще не скрізь зійшов, але в повітрі вже носиться передчуття тепла. Вчора ми ходили в Ботанічний сад гали, як прокидається природа, які птахи першими прилітають ранньою навесні з південних країн. А сьогодні на уроці нам задали написати твір по картині Саврасова „Граки прилетіли”.
Картина Саврасова з вражаючою точністю передає атмосферу весни. Створюється відчуття, що ти не в класі дивишся на картину, а сидиш в сільському будиночку і дивишся у вікно.
Повітря чисте і прозоре, як кришталь. По сірувато-блакитному небу пливуть легкі білі хмарки. Від землі йде легка пара, хоча сніг ще не зовсім зійшов. Він почорнів, покрився легкою скориночкою, в багатьох місцях розтанув. У низинах багато талої води. На передньому плані декілька старих, кривих берізок. На них граків в'ють гнізда. У берізок на снігу багато пташиних слідів. Осторонь біжить грак, тримаючи в дзьобі гілочку. Трохи далі стара капличка з облізлим дахом. За нею видніється рілля.
Все на картині в м'яких, приглушених тонах. На ній немає ні яскраво-червоних, ні яскраво-жовтих фарб, проте картина світла, і головне — на ній ми відчуваємо повітря. Сам Саврасов говорив, що без повітря пейзаж — не пейзаж. Все на картині по-весняному радісне і святкове.
І настрій від неї також стає світлим і радісним!
ОТВЕТ ДАН ТЕМА ЗАКРЫТА
1.Тарас Григорович Шевченко , "Минають дні , минають ночі" , 25 грудня 1845 рік Навесні 1845року Тарас Шевченко закінчив Академію мистецтв і поїхав на Україну, за якою так затужив. Але побачені в рідному краї жахливі картини соціальної несправедливості, розгнузданої панської сваволі глибоко вразили серце поета.Свої роздуми над смислом людського життя поет вилив у вірші "Минають дні, минають ночі..."
2.Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше — спати, спати, І спати на волі.
3.Засудження пасивності народу , який "спить на волі" і не прагне позбавити себе кайданів
4.Образ долі
5.Метафори: «шелестить листя», «заснули думи», «серце спить», «Гаснуть очі».
Риторичне запитання: «Доле, де ти?».
Повтори: «Доле, де ти?», «...дай злої, злої», «...Жити, серцем жити», «...спати, спати», «Коли доброї — жаль боже».
Риторичні запитання: «То дай злої, злої! І світ запалити!», «Немає ніякої!», «Чи жив, чи загинув!».
6.Розмір:чотирьох стопний ямб
7.Мені дуже сподобався цей вірш тому що він є актуальним в наш час.