Як почули добрі люди, Та й сказали тихо: “Тікай, тікай, Бондарівно, Буде тобі лихо!”
Балада «Бондарівна» виникла в середині XVIII ст., відобразивши один із типових життєвих випадків доби свавільного панування польської шляхти на Правобережній Україні. Це історична балада. Про її надзвичайну популярність свідчить той факт, що вона відома в ста сімдесяти п’яти варіантах. У чому ж секрет її популярності? Автор-народ поєднав у цьому творі гострий драматизм баладного сюжету соціального забарвлення із глибокою симпатією до сміливої і гордої героїні Бондарівни. Образів-персонажів у баладі небагато: Бондарівна, пан Каньовський, старий Бондар, селяни — «добрі люди», жовніри. Головним є образ Бондарівни — молодої вродливої українки. У вирішальній ситуації дівчина виявляє себе як горда, вольова натура, здатна на самопожертву, але непохитна. Привабливість особи Бондарівни й високий трагізм балади ґрунтується саме на ідеальній цнотливості української дівчини, що вистояла перед пропозиціями й погрозами розбещеного пана Каньовського. Епізодична постать батька дівчини, старого Бондаря, уособлює в собі не лише батьківський біль за втраченою дочкою, а й виражає народне ставлення до події та її учасників.
Не вирішується задачка -
хоч убий!
Думай, думай, голова
мерщій!
Думай, думай, голова,
дам тобі цукерку,
У день народження подарую
Нову беретку.
Думай, думай -
вряди-годи
З милом вимию тебе!
Расчешу!
Ми ж з тобою
Не чужі один одному.
Виручай!
А то як дам по маківці!
2
Схожі підручники на цеглу
Розмірами, формою та вагою.
Тому, хто вирішив отримати атестат,
Бажано бути Геркулесом.
Я безліч разів підтягнутися можу,
Зарядкою зранку займався.
Але шкільна сумка згинає в дугу,
Як ніби в похід я зібрався.
Я сумку не кину, майте на увазі!
Про це не може бути мови.
Я стану науковцем б знайду,
Як зробити підручники легше.
Софійка вирішила врятувати Катерину