Писати - спочатку означало малювати, прикрашати,
згодом відбулось перенесення значення (проте у слові «писанка» первісне
значення все ще зберігається).
Азбука - від аз, буки – колись це були перші літери
алфавіту.
Диктант - від латинського dictans, що означало «повторяти, диктувати».
Олівець - від «олово» (олово – свинець), бо стрижні
для олівців виготовляли зі свинцю або з олова та цинку.
Канікули - у перекладі з лат. Канікули спочатку
означало зірку Сіріус, через яку улітку проходило сонце. Саме у цей час у
навчальних закладах робили перерву в заняттях.
На мою думку, цих блискучих поетичних мініатюрах розкрито величезний морально-поетичний потенціал українців, народну мудрість, найголовніші ознаки українського менталітету. Сміх Руданського передовсім делікатний, хоч і ущипливий. Автор ніколи не дозволяє собі насміхатися з людини, принижувати її, виявляти зневагу чи зверхність до осіб неукраїнської національності. Це дуже важливо, адже в його гумористичних творах зустрічаємо й цигана, й шинкаря- єврея, і росіянина, і поляка, і турка…
Автор висміює моральні вади людей, негідні вчинки, а не національні ознаки. У сатиричному об’єктиві — заздрість, корисливість, ненажерливість, скнарість, самовпевненість, хвалькуватість, хитрість, підступність, брехливість, хабарництво і т. ін. Українців поет не ідеалізує. Вони, як і інші, потрапляють у комічні ситуації, обдурюють і обдурюються, грішать. Ліричний герой Руданського у більшості випадків залишається гідною людиною, в генах якої живе історична пам’ять, скільки б її не вбивали.
Объяснение: