Дата Подія
21 липня 1907 Олена Шовгенева народилася в Іллінському під Москвою в інтелігентній, напівбілоруській-напівукраїнській родині
1911 Сім’я Шовгенів переїжджає до Санкт-Петербургу.
1917 Після Лютневої революції родина Шовгеневих повернулась до Києва, де батько став міністром Української Народної Республіки.
1917—1919 Навчання у жіночій гімназії Дучинської.
1919 Олена переходить навчатися в народну школу. У травні 1919 року батько Олени Теліги їде до Чехії.
1922 Еміграція спочатку до Польщі, а згодом до Чехії
1926 Закінчила історико-філологічний факультет Високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова в Празі. Вийшла заміж за кубанського козака Михайла Телігу.
1929—1939 Разом з чоловіком вона жила і працювала у Варшаві, беручи активну участь у громадському житті.
1932 Починає активно співпрацювати з «Вісником» Д. Донцова.
1939—1941 У Кракові вона очолювала літературно-мистецьке товариство «Зарево» і під керівництвом О. Ольжича працювала у Проводі ОУН (організації українських націоналістів) dovidka.biz.ua
22 жовтня 1941 У складі однієї з похідних груп ОУН Олена Теліга поїхала до Києва, де, незважаючи на небезпеку, взяла участь у заснуванні Української національної ради.
1941 —1942 Заснувала і редагувала журнал «Літаври», який знаходився під постійним наглядом фашистів. Організовує Спілку українських письменників, відкриває пункт харчування для своїх соратників, співпрацює з редакцією газети «Українське слово»
9 лютого 1942 Олену Телігу арештувало гестапо.
22 лютого 1942 Олену Телігу разом із чоловіком, і соратниками було розстріляно німецькими фашистами у Бабиному Яру в Києві
Джерело: https://dovidka.biz.ua/olena-teliga-hronologichna-tablitsya
Пояснення:
Існує думка, що розвиток електронної пошти веде до занепаду традиційного листування. Безумовно, надіслати електронного листа через Інтернет швидше та зручніше. Для цього не потрібно старанно виводити літери, перейматись за конверт і марки. Ще одна перевага – дешевість. А для спілкування з близькими достатньо навіть коротких смс у соціальних мережах. Цей занепад фантазії і сухість у листуванні у 2005 році захотів викоренити Пауль Магалхеєс (Paulo Magalhães), тодішній студент із Португалії. Він створив безкоштовний онлайн-проект, який згуртував всіх поціновувачів друкованих листівок, в тому числі й самого автора. Вже за кілька днів після створення проекту до нього приєдналось чимало користувачів, а за кілька років – й поготів. На сьогодні у проекті беруть участь більше 400 тисяч людей з 217 країн світу.
Кожен з учасників може випадковим чином обрати адресата і надіслати йому яскраву листівку, звісно, не електронну, а традиційну, «живу». Відповідь від іншого користувача передбачає такий самий сюрприз. «Тобі прийде листівка лише в тому разі, якщо ти надішлеш її сам. Тобто ти мені – я тобі, – пояснює киянка-посткросер Олена Орлова, яка стала нашим експертом з питань посткросингу. – Коли перша листівка доходить до свого адресата і успішно реєструється, лише тоді твоя адреса потрапляє в адресний пул і може бути витягнута кимось іншим».
Посткросинг – знахідка для філателістів і філокартистів (тих, хто колекціонує поштові листівки), що дозволяє за короткий проміжок часу зібрати неймовірну кількість найрізноманітніших листівок. Авторська листівка з Голландії, зображення гейш з Японії чи неймовірні краєвиди Лапландії – все це приправлене оригінальними марками та теплими словами. Щоразу маєш нове й несподіване.
Труднощі ховаються в деталях
Здається, з концепцією посткросингу ми розібралися, але варто згадати і про його умови, продумані авторами задля справедливого обміну листівками. Зареєструвавшись на сайті www.postcrossing.com, людина отримує особисту сторінку, на якій може написати кілька рядків про себе, розповісти про свої уподобання, особливі прохання до посткросерів, наприклад, написати щось рідною мовою чи прикріпити більше марок. До своєї анкети (профілю) можна додати фотографію, яку буде завжди цікаво переглядати гостям вашої сторінки.
Один з найзахопливіших моментів – вибір пункту «Send a postcard» (надіслати листівку). На ваш запит програма сайту знайде одного з сотень тисяч користувачів, покаже його профіль та ідентифікаційний код, який треба вказати на листівці. Щоб догодити адресату, варто ретельно вивчити його анкету. Кожному особливо приємно отримати листівку, про яку мріяв. А скільки задоволення приносить факт того, що твою листівку оцінили, і вона стала шматочком радості для когось на тому боці планети! «Це подвійне задоволення, тому що я можу не лише порадувати самим фактом листівки, а ще й надішлю саме ту, яку хотіли б отримати», – ділиться враженнями вже знайома нам Олена Орлова.
тобто я буду виконувати важку роботу
Объяснение: