1. Як познайомилися Торвальд і Нора?
2. Заради свого чоловіка на який негідний вчинок наважилася Нора ?
3. Як ця історія спливла на поверхню?
4. Що робить Нора , аби відволікти увагу Хельмера від поштової скриньки?
5. Що згодом відбулося в домі Хельмерів?
6. Чому фру Лінне не радить Крогстаду забрати свого листа?
7. Що відбулося ввечері, коли Хельмери повернулися додому з гостей?
8. Якими словами нагородить Нору Торвальд, коли прочитав листа Крогстада?
9. Що змусило Торвальда пробачити свою дружину?
10. Чим закінчується розмова Нори з чоловіком?
11. Які докази навела Нора для виправдання свого рішення?
12. Що зробила Нора, прощаючись з Торвальдом і навіщо?
Відомий український драматург Іван Карпенко- Карий у сатиричній комедії «Сто тисяч» засудив пороки суспільного життя. Нездоланна тяга купувати землю і в селян, і в поміщиків, а потім тішитись думкою, що Калитку «розіпре грошвою», усе де веде до руйнування особистості. А землі потрібні, щоб сказати багатію Пузирю «…голяк масті, чирва світить!», землі і гроші потрібні, щоб переплатити по десять рублів на десятині Жолудю, гроші потрібні, щоб обдурити Гершка. Мрії Герасима Калитки йдуть ще далі: «…всю землю навкруги скуплю! Ідеш день — чия земля? Калитчина!.. Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!» Герасим дурить усіх. Єврей, якого він теж дурить, у свою чергу обдурює Герасима, продає йому мішок з папером замість грошей.
І раптом усім цим корисливим планам не судилося здійснитися. Герасим Калитка не в змозі цього пережити: він лізе у зашморг з надією вмерти.
Гроші скалічили душу не лише Герасиму, але і його куму — Савці. Він весь час знаходиться у пошуку грошей. На пропозицію Герасима здійснити шахрайську махінацію, Савка одразу дає згоду. Але після трагічних подій з Герасимом Савка навіки зрікається брудних грошей.
А Невідомий теж хворів грошовою хворобою. Він вигадав новий засіб обдурювання людей і заробляє на цьому непогані гроші.
Копач Бонавентура бере у будинку Калитки їжу, хоч і не працює на хазяїна. А побачивши єврея, він одразу сказав: «…це — пройдисвіт».
Іван Карпенко-Карий у п’єсі «Сто тисяч» показує, що тим, хто потрапив під владу грошей, нелегко повернутися на шлях порядності.