Здавна ми чуємо про козаків, які вони були мужні, сурові, дружні та багато чого іншого. Але хтось задумавувся про те, як вони цього досягли?
Хтось відповість, що вони дуже багато тренерувалися, твоя правда, але ж тренування не виховають дружність! Хтось відповість, що вони це все отримали при вступі до Січі. Так, це правильна відповідь!
Давайте ж поміркуємо, як вони потрапили перш усього до січі. Особисто я вважаю, що для прийняття до січі, козаки повинні показати свій характер та ті самі риси які ми перелічували спочатку.
А там вже і до війни не довго залишилося. Козаки не тільки вірні друзі, а ще й дуже відважні та храбрі войни! На війні вони себе показали як одна сім'я. Козаки- це приклад для сьогоденних молодників, які сидять за своїми компьютерами та навіть не представляють. як тоді козаки, потом кров'ю воювали за цей теперешній час.
Беріть приклад з козаків, тому що вони для нас рідні пращури, та мудрі войни, які воювали за нашу Україну.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/spivets-lesya-ukrayinka-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття – ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.
Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної Украйни!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучше, як батьки ходили.
Не чваньтесь, з вас деруть ремінь,
А з їх, бувало, й лій топили.
Але попри все він мріяв жити в Україні. У вільній та незалежній. Ніколи Шевченко не прогинався перед царською Росією, не ставав на бік ворога, не зраджував Батьківщину, бо це – непрощенний гріх. Він залишився українцем, хай і жив, здебільшого, на чужині. Пам'ятай, хто ти, повсюди. Будь, як Шевченко!