Мотря - дружина Карпа, старша Довбишева дочка. До одруження це була гарна, працьовита, горда і трохи "бриклива" дівчина, а уже після, з часом, вона стала сварливою, жадібною, скупою і заздрісною жінкою. Ось як характеризує Лаврін Мотрю: "Мотря і гарна, і трохи бриклива, і в неї серце з перцем". Мотря повністю "відповідає" своєму чоловікові, як кажуть в народі: "Два чоботи пара". Мотря - вихована в залежній сім'ї, вона горда і незалежна, фізично здорова і працьовита, з гострим розумом, Мотря не кориться свекрусі, ні в чому не поступається їй. Вона мріє про власну хату і господарство. Після того, як вона стала самостійною господинею, в її характері найяскравіше проявляються скупість, егоїзм, сварливість, зневага до людей. В кінці повісті Мотря - зла й жорстока жінка, яка за розбитий глечик виколює свекрусі очі. Вона навіть не вболіває за свій вчинок, а радіє.
Мелашка
Доброму, чуйному, ніжному Лаврінові "відповідає" така ж добра, чуйна і ніжна Мелашка. Вона була родом із сусіднього села, це дуже гарна, тендітна, ніжна і тиха дівчина. Навіть жорстокі знущання старої чванливої свекрухи довго не могли зломити цієї сильної натури, а підтримували її весь час ніжне і щире почуття до свого чоловіка. Ця молода жінка дуже любила, поважала своїх батьків і молодших братиків та сестричок і не забувала про них, живучи у злої свекрухи. Щирі почуття Лавріна і Мелашки можна порівняти з лебединою відданістю і вірністю одне до одного. Мелашка - дівчина, яка виросла в бідній сім'ї і винесла з неї лагідність і доброту. Вона поважає своїх батьків, любить молодших братиків і сестричок. Малашка - вразлива людина. Вона не витримує знущань свекрухи і вирішує залишити домівку. Але вона не може відмовитись і від своїх рідних, і від Лавріна, тому вона вирішує повернутись додому. Поступово вона стає такою ж дріб'язковою та егоїстичною, як і інші члени родини.
В житті українського народу пісні займають окреме місце . українські пісні надзвичайно мелодійні, в них поєднуються пісенність української мови та чарівність мелодії . українскі народні пісні сладалися протягом багатьох століть вони розповідають про цілі епохи в житті українського народу . усе життя українців супроводжують пісні .іх у нашого народу сила-силенна . кожна подія супроводжується піснею:народження,праця,відпочинок всілля смерть. отож пісні - це наш здобуток. треба їх знати й берехти.
Мотря - дружина Карпа, старша Довбишева дочка. До одруження це була гарна, працьовита, горда і трохи "бриклива" дівчина, а уже після, з часом, вона стала сварливою, жадібною, скупою і заздрісною жінкою. Ось як характеризує Лаврін Мотрю: "Мотря і гарна, і трохи бриклива, і в неї серце з перцем". Мотря повністю "відповідає" своєму чоловікові, як кажуть в народі: "Два чоботи пара".
Мотря - вихована в залежній сім'ї, вона горда і незалежна, фізично здорова і працьовита, з гострим розумом, Мотря не кориться свекрусі, ні в чому не поступається їй. Вона мріє про власну хату і господарство. Після того, як вона стала самостійною господинею, в її характері найяскравіше проявляються скупість, егоїзм, сварливість, зневага до людей. В кінці повісті Мотря - зла й жорстока жінка, яка за розбитий глечик виколює свекрусі очі. Вона навіть не вболіває за свій вчинок, а радіє.
Мелашка
Доброму, чуйному, ніжному Лаврінові "відповідає" така ж добра, чуйна і ніжна Мелашка. Вона була родом із сусіднього села, це дуже гарна, тендітна, ніжна і тиха дівчина. Навіть жорстокі знущання старої чванливої свекрухи довго не могли зломити цієї сильної натури, а підтримували її весь час ніжне і щире почуття до свого чоловіка. Ця молода жінка дуже любила, поважала своїх батьків і молодших братиків та сестричок і не забувала про них, живучи у злої свекрухи. Щирі почуття Лавріна і Мелашки можна порівняти з лебединою відданістю і вірністю одне до одного.
Мелашка - дівчина, яка виросла в бідній сім'ї і винесла з неї лагідність і доброту. Вона поважає своїх батьків, любить молодших братиків і сестричок. Малашка - вразлива людина. Вона не витримує знущань свекрухи і вирішує залишити домівку. Але вона не може відмовитись і від своїх рідних, і від Лавріна, тому вона вирішує повернутись додому. Поступово вона стає такою ж дріб'язковою та егоїстичною, як і інші члени родини.