Твір роздум на тему "Шанобливе ставлення до природи у повісті "Гуси лебеді летять" пропоную скласти так:
У творі Стельмаха "Гуси-лебеді летять" утверджується шанобливе ставлення до природи. Головний герой твору, Михайлик, виріс у дружній родині трудівників, які особливо шанували землю-годівницю. Матір Михайлика була працьовитою жінкою, вела хазяйство, працювала в полі. Жінка привчила хлопця бачити красу природи, шанувати її, жити з нею в гармонії.
Мати Михайлика вірила в те, що з землею можна поговорити та дізнатись, чи гнівається вона, чи щось просить. Якщо урожай не добрий, то з землею можна домовитись, попросити її. А як жінка любила весняні сходи, як відчувала рослини, як поважно ставилась до кожної насінини! Твір "Гуси-лебеді летять" відносить нас у часи, коли люди жили землею, шанували її. То ж бережімо природу і сьогодні, бо вона - наш дім, наша годівниця.
В наш час суцільної комп*ютеризації ми мало уваги почали приділяти своєму почерку. Навіщо обтяжувати себе письмом, якщо куди простіше просто набрати на клавіатурі потрібний текст? Або ж , навіщо писати лист рукою, якщо можна просто надіслати повідомлення телефоном? То що ж, скажете ви, неважливо, який маєш почерк, адже ми все менше пишемо рукою. А я не згідний (а). І справа тут не лише в тому, що вчителям буде тяжко перевіряти наші роботи. Ні! Справа в тому, що письмо своєю рукою - це як ручна робота, чи handmade, як модно сьогодні говорити. А всі ми чудово знаємо, що ручна робота завжди цінилася і вартувала куди більше, ніж те, що виготовлене на станках чи машинах. І чим майстерніша ця робота, тобто чим гарніший у вас почерк, тим більшу цінність він являє для вас і для всіх тих, хто має з вами справу.
Твір роздум на тему "Шанобливе ставлення до природи у повісті "Гуси лебеді летять" пропоную скласти так:
У творі Стельмаха "Гуси-лебеді летять" утверджується шанобливе ставлення до природи. Головний герой твору, Михайлик, виріс у дружній родині трудівників, які особливо шанували землю-годівницю. Матір Михайлика була працьовитою жінкою, вела хазяйство, працювала в полі. Жінка привчила хлопця бачити красу природи, шанувати її, жити з нею в гармонії.
Мати Михайлика вірила в те, що з землею можна поговорити та дізнатись, чи гнівається вона, чи щось просить. Якщо урожай не добрий, то з землею можна домовитись, попросити її. А як жінка любила весняні сходи, як відчувала рослини, як поважно ставилась до кожної насінини! Твір "Гуси-лебеді летять" відносить нас у часи, коли люди жили землею, шанували її. То ж бережімо природу і сьогодні, бо вона - наш дім, наша годівниця.