Шевченко – основоположник нової української літератури.
Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного напряму. Саме в його творчості повно розвинулися ті начала, які стали провідними для передових українських письменників другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Тенденції народності й реалізму були вже властиві в значній мірі і творчості попередників Шевченка. Шевченко перший в українській літературі виступив як істинно народний поет, твори якого з усією повнотою відбили почуття й думки трудящих мас, їх віковічні визвольні прагнення.
Попередники великого поета в українській літературі в своїх творах критикували окремі явища тогочасного життя, як-от: знущання поміщиків з селян, хабарництво чиновників. Шевченко ж виступив як грізний суддя і обличитель усього самодержавно-кріпосницького ладу, як непримиренний ворог поміщиків і царизму. У його творах змальований новий позитивний герой – борець проти самодержавно-поміщицького ладу, борець за щасті народу.
Творчість великого народного поета внесла в нашу літературу незнане багатство тем і жанрів, прилучила її до кращих досягнень світової літератури.
Шляхом Шевченка пішли найвидатніші передові українські письменники наступного часу – Марко Вовчок, Панас Мирний, Іван Франко, Павло Грабовський, Леся Українка та ін.
Шевченко відіграв важливу історичну роль у розвитку української літературної мови. Він установив ту структуру української літературної мови, яка збереглась у всьому істотному як основа сучасної мови, тобто розвинув і утвердив певний склад словника і граматичний лад української мови, які стали нормою і зразком для письменників, преси, театру тощо.
Попередники Шевченка в українській літературі, починаючи з Котляревського. Використовували в своїх творах живу народну українську мову, а також скарби усної народної творчості, але це використання було ще обмеженим, відповідно до не досить широких тем і літературного стилю цих письменників. Крім того, вони ще не позбулися діалектних, вузькомісцевих елементів.
Норми української літературної мови, створені на народній основі, дала поезія Шевченка. Основні мовні джерела великий народний поет черпав із скарбів фольклору і живої розмовної мови. Він відібрав від загальнонародної мови все найбільш істотне і яскраве і розкрив у своїй творчості багатство, гнучкість, красу і милозвучність українського слова.
"Кобзар" знаменував собою демократизацію світової літератури, бо з його сторінок чи не вперше заговорили цілі соціальні материки, які залишалися невідомими для елітарної культури — і це було одкровенням.
Не дивно, що твори Кобзаря перекладені всіма слов'янськими мовами, а також грузинською, вірменською, казахською, узбецькою, німецькою, англійською французькою, датською, новогрецькою, іспанською, хінді, японською, в'єтнамською, корейською, румунською, італійською, угорською, малайською, бенгальською та багатьма іншими мовами.
Про все більшу світову славу великого Кобзаря свідчать пам'ятники, встановлені в різних країнах світу: у Палермо (Канада), Бухаресті, Вашингтоні, Нью-Йорку, Парижі тощо.
Іван Сила вперше виконав цирковий номер «Розбивання кувалдою каменюки на грудях». Через наполягання мадам Бухенбах Іванові довелося поборотися з найсильнішою людиною цієї країни Бієр-Мієром, який ще ніколи не зазнавав поразки. Бієр-Мієр переважав Івана в усьому: він м’яв його, ламав, бгав у своїх ручищах, не даючи ні хвилини передихнути. Але Силі дико щастило в останній момент вислизати з лапищ баварця. Перемога в цьому поєдинку була за Іваном Силою.
Іванові Силі запропонували спробувати себе в національному виді змагань цієї країни — кориді. Для Івана вибрали найбільшого бика. Тварина добряче зачепила Іванові бік, але хлопець схопив його за роги, щосили крутнув управо. Бик завалився на бік, а в руках парубка залишилися роги.
Іван Сила виступав у найбільшому цирку цієї країни, а серед глядачів була присутня дуже поважна персона, яка попросила Івана поборотися з уславленим боксером Джебсоном. Джебсон був чемпіоном цієї країни з боксу й кумиром молоді. Правил боксу Івана навчав ще доктор Брякус. Чорношкірий Джебсон був дебелим, довгоруким, його удари, мов град, сипалися на Іванову голову. Сила тільки прикривався кулачиськами. Цей бій дався верховинцю важко, але йому вдалося перемогти Джебсона.
У цій країні на Івана Силу напали невідомі, які вирішили помститися верховинцю за улюбленця англійців Джебсона, що став інвалідом. Іванові проломили череп, тож операція була складною, але богатир все ж оминув найсерйознішу небезпеку. Цирк «Бухенбах» оголосив канікули. Але ніхто з циркачів не роз’їхався — не хотіли залишати Івана на самоті.
Іван Сила вперше показав небезпечний номер, під час якого автомобіль, набитий усіма циркачами, переїжджав силача. У цій країні Іванові довелося боротися з Пацоку Мацурі, якого в Японії кличуть Чорною Горою. Японські корпорації готові були заплатити 150 тисяч переможцю й 50 тисяч — переможеному. І головне, що переможець цього бою мав отримати звання «Найсильніша людина світу». Чорна Гора справді виявився горою, у півтора раза більшою за Івана. У цьому бою перемогу отримав верховинець.
Відділ «Зв’язки з громадськістю» (рубрика «Нехай говорять»)
З’ясувати, кому з героїв належать подані цитати.
«Від роботи, дядьку, й коні здихають».
«Ти диви, яке цабе».
«Для перемоги однієї сили замало: сила повинна мати ще й розум».
«Цирк — це не мистецтво. Це порожнє ремесло».
«Ех, Америко! Гроші тебе псують».
«Я не можу повірити своєму щастю».
«Лисиця ніколи не краде курчат поблизу своєї нірки».
«Дурне діло — не хитре».
«Гроші хоч кого зіпсують».
«Як мед, то й ложкою».
«Я відкриваю імена, і це приносить мені задоволення».
«Ми просто закохані в арену і оплески».