Українська література: Докажіть що текст Лось Є. Гуцала це оповідання (2-3 речення)

Докажіть що текст "Лось" Є. Гуцала це оповідання (2-3 речення)

👇

Ответ:

Ibrolya

25.07.2022

Відповідь:

Оповідання тому що це прозовий твір, обсяг твору приблизно 6 сторінок, зображена пригода у лісі недалеко від заповідника: убивство браконьєром тварини, діють чотири персонажі: лось, два брати, дядько Шпичак. Події забуваються за один зимовий день.

Пояснення:

4,6(12 оценок)

Ответ:

agm7132

25.07.2022

ответ:Твір Є. Гуцала «Лось» за жанром — оповідання, адже написане прозовою мовою, невелике за обсягом, у ньому розповідається про одну подію (трагічний випадок із лосем), яка відбулася за короткий проміжок часу (кілька годин), героїв небагато (лось, двоє братів і дядько Шпичак).

4,5(10 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

2yva293

25.07.2022

Йдеться про Замойську школу, яка постала в часі написання поеми; пізніше Ян Замойський відкрив тут академію (1594). Замостяподається в системі українських міст, відповідно й академія мала обслуговувати Русь. І справді, тут багато вчилося української молоді.Маємо перечислення давніх народів, що свого часу заселяли землі України; факти взято з «Повісті врем’яних літ».Йдеться про протестантів.Маються на увазі польські королі. Загалом Сарматія — поетична назва Річі Посполитої, що складалася з Польщі, Литви та Русі; часом Сарматією називали тільки Польщу; Україну тим поетичним іменем звали також, як частину Річі Посполитої.Майїн син — Меркурій. Майя — богиня весни; отже, віститься, що це місто — ніби син весни, місто великих перспектив. Йдеться також про ремесла й торгівлю в місті: «Для Меркурія ринки будують»; є тут і суд. Тобто вселенська: римо-католицька і православна.

4,6(59 оценок)

Ответ:

Алина11117784884848

25.07.2022

Я чую чудове українське імя Катерина, в моїй уяві одразу ж постає овіяний сумом і смутком образ головної героїні однойменної поеми Т. Г Шевченка. З дитиною на руках, у латаній світині, «на плечах торбина, а в руках ціпок», ціпок, яким вона захищала свого сина і себе від злих людей, злих собак, злої долі. Та хіба ж міг захистити її цей ціпок гнану всіма одиноку і нещасну жінку від жорстокого життя? Звичайно ж, ні в якому разі, тому й фінал поеми трагічний, але все ж таки закономірний Катерина втопилася, залишивши сила на волю долі. Великий Кобзар українського народу Т. Шевченко був справжнім оборонцем простої жінки. Його поетичне слово стало надійним захистом Катерини, Оксани, Сліпої, Ганни, та багатьох інших героїнь його творів. Катериною звали і старшу сестру поета. Може саме тому через сестру, яка потребувала братерської підтримки, Т. Шевченко і сприймав усіх українських жінок. Захищаючи її, глибоко співчуваючи жіночій долі, він відтворює образ Катерини і радить «шануватися, щоб не довелося москаля шукати», прагнучи застерегти її від необачного вчинку. Та героїня поеми «як знало серденько…», щиро закохується саме у москаля. Природні і глибокі негоди у житті цієї жінки, але вона впевнена, що «милого як співати, любо й потужити». Далі перед нами розгортається трагічне і жорстоке життя молодої жінки-покритки. Спочатку Катерина ще сподівається на повернення свого коханого, але потім розуміє усю марність своїх сподівань. Катерина Гірко плаче над своєю долею, а після того, як народжується син, її життя стає зовсім нестерпним. Її зневажають, від неї усі відвертаються. Ми бачимо, що Т. Шевченко жорстоке ставлення оточуючих до обманутої дівчини:

Катерина вирішує піти з дому та відправитися на пошуки батька свого сина. Дуже тяжко їй розставатися з з рідним селом, з батьківською домівкою. Очі залиті гіркими сльозами, Катерина нічого не бачить: «тільки сина пригортає, цілує та плаче». Та саме заради цього Катерина вирішує жити далі, саме заради сина вона готова на жорстокі поневіряння під час пошуку свого коханого. Знайти дитині батька, дати їй долю – ось головна і єдина мета, що залишилася у житті Катерини. І ось іде Катерина у личаках, в одній світині, і лихо її важке, а полем свище завірюха. Іде вона, ледве шкандибає… Катерині було тяжко і соромно, їй доводилося часто чути глузування та прокльони, щоб не вмерти з голоду, вона була змушена просити милостиню, та перебороти сором їй допомагає любов до своєї дитини і бажання якось влаштувати долю Івася. Врешті-решт Катерина зустрічається з офіцером, батьком свого сина. Вона прагне викликати у свого колишнього коханого співчуття якщо не до себе, то хоча б до власного сина. Та це ні до чого не привело, і Катерина зі своїм сином була зречень на поневіряння до кінця свого життя. Мабуть тому вона і зважилася на крайній крок, залишивши сина напризволяще. Досить важко представити собі подальшу долю Івася. Але в ті часи шлях у таких дітей, якщо вони виживали, був один єдиний – стати поводарем у сліпих мандрівників і усе життя задовольнятися тим, що дадуть їм інші люди. Не скажеш, що таке життя буде щасливим, але все ж таки буде життя, на що я особисто сподіваюся, адже Івася мені дуже шкода

4,6(93 оценок)

Это интересно:

Стиль-и-уход-за-собой

19.08.2022

Как сделать бальзам для губ из вазелина: домашний рецепт...

Хобби-и-рукоделие

10.07.2021

Игра в Джекс: правила и стратегии...

Образование-и-коммуникации

03.02.2023

Как правильно сказать привет на китайском языке: все, что нужно знать...

Искусство-и-развлечения