Найбільш вірогідно, що ви хотіли цитати не самого Джима, а ПРО Джима або такі, що якось характеризують його.Ось:
"-Джім тут нам може стати в пригоді, як ніхто, - сказав лікар. - Матроси не криються перед ним, а він хлопець Гокінсе, я покладаю на тебе великі надії, - додав сквайр. Мене аж розпач узяв від цих слів: я дуже боявся, що несправджу їхньої довіри, хоч завдяки щасливому збігові обставин саме мені випало врятувати їм життя." "- Ти добрий хлопак, Джіме, - сказав він. - Але зараз ви всі зав'язані мертвим вузлом, далебі. Що ж, ти можеш здатися на Бена Ґана - Бен Ґан знає, що робити." "- Докторе! Капітане! Сквайре! Агов, Гантере, це ви? -почули ми чийсь голос.Я підбіг до дверей і побачив Джіма Гокінса: живий і здоровий, він перелазив через частокіл." "- Ну, коли ти вже тут, Джіме, то я скажу тобі, що в мене на думці. Ти мені завше був до душі, бо ти хлопець хвацький. Дивлячись на тебе, я згадую, що і я колись був такий молодий та гожий. Мені весь час хотілося, щоб ти пристав до нас, одержав свою частку скарбів і помер заможним паном, і ось ти, лебедику, і прийшов." "- І це ще не все, - докинув корабельний кухар. - Він, побий мене грім, той самий хлопчисько, що потяг карту зі скрині Біллі Бонса. Через цього Джіма Гокінса геть усі наші нещастя!" "Але слухай, Джіме, - я тобі, а ти мені: ти у свою чергу вирятуєш Довгого Джона від шибениці.Мене це страшенно вразило: тож які мусять бути кепські в них справи, коли цей старий піратюга, їхній заводій, хапається за будь-яку соломинку!- Що зможу, те зроблю, - пообіцяв я." "Мені до душі цей хлопчисько. Кращого за нього я не зустрічав. Він більше схожий на чоловіка, ніж такі щури, як ви"
"- Джіме, - урвав мене лікар, і голос йому як стій змінився. - Джіме, я цього не можу допустити. Гайда через паркан і тікаймо!- Докторе, - відповів я, - але ж я дав слово честі." "- Заходь, Джіме, - сказав каштан. - Ти, по-своєму, й непоганий хлопець, але зі мною ти навряд чи коли ще підеш на море, бо ти, як на мене, надто вже мазунчик, в усьому тобі таланить... "
Поезія й живопис у творчості Т. Г. Шевченка нерозривно пов'язані. У живописі він був поетом, у поезії — живописцем. Малювання і поезія стали для Шевченка життєвою потребою, вираженням його творчої індивідуальності. До нас дійшло 240 поетичних творів великого Кобзаря і 1200 мистецьких робіт художника. Видатний митець пробував себе у різноманітній техніці, навіть у скульптурі, а за успіхи у гравюрі йому було присвоєно звання академіка.
Звертаючись до психологічно напружених творів поета, можна стверджувати, що це були й прояви художника, бо сцени поем і віршів Шевченка такі живописні, що їх легко уявити і перенести на папір.
Т. Г. Шевченко — неперевершений майстер пейзажу. Чарівна природа і на малюнках, і в ліричних творах є контрастом до важких соціальних умов життя народу. У листі до О. Бодянського від 6-7 травня 1844 р. Шевченко писав: «.. .Я хочу рисовать нашу Україну... Я її нарисую втрьох книгах, в першій будуть види, чи то по красі своїй, чи по історії прикметні, в другій теперішній людський бит, а в третій історію. В год буде виходити 10-ть картин».
Однією з перлин національної графіки є альбом офортів Т. Шевченка «Живописна Україна». Художник мріяв створити три таких альбоми, але за браком коштів вийшов лише один, в який увійшло шість робіт: «У Києві», «Видубецький монастир», «Суднярада», «Свати», «Кавказ», «Дари в Чигрині 1649 р.».
Шевченко створив також і галерею портретів, серед яких є серія автопортретів. Розглядаючи їх, можна ще раз побачити і відчути багатогранність таланту великого сина України.
1 - В
2 - А
3 - Г
4 - Б
Объяснение: