Відповідь:
Минуло п'ять років. Кожен персонаж знайшов власну стежку в житті. Та куди б не занесла доля наших улюблених героїв, пам'ять про шалені пригоди в цирку завжди манила друзів, за сотні кілометрів об'єднувала їхні серця.
Одного разу вирішив Іван Сила на деякий час полишити свій дім, щоб разом з Мілкою податися до чудової столиці. Навіть не вірилося, що кілька років тому місто здавалося зовсім чужим та вражало величчю споруд. Нарешті потяг спинився на тому ж вокзалі. Сьогодні, як і колись, усі перехожі метушилися, кудись поспішали. Але тепер Іванові це не здалося дивним. Проте його увагу привернула метушня на площі. Річ у тім, що якийсь поліцейський упіймав чергового розбишаку. Він голосно намагався переконати малолітнього хлопчину, що крадіжка – це неприпустимо. Служник порядку продовжував:
- Послухай мене, синку, колись я також вважав, що поцупивши чужу річ можна легко підзаробити. Не чув за своїми ганебними вчинками жодної провини. Поверни власникові кишеньковий годинник. Попроси вибачення і можеш іти своєю дорогою.
Пояснення:
Объяснение:
В кожного з нас у житті є власні пріоритети та цінності. Кожна доросла особа здатна відповідати за свої вчинки й справи. У людини є різні поняття (цінності) у житті: у когось це гроші, матеріальні речі, в інших – сім’я, добробут у особистому житті, ще в когось – популярність серед однолітків.
На мою думку, цінність життя – це саме життя. Це час,який ми проводимо з близькими або знайомими людьми. Це найприємніші моменти у повсякденному житті. Я вважаю,що не гроші принесуть людині щастя , а її особисті мрії,погляди на життя , моральні цінності ,все те, що робить її радісною,щасливою.
Дуже багато людей,які не правильно розставляють пріоритети та цінності у житті. Внаслідок цього втрачають сім’ю ,друзів або залишаються ті люди,які використовують у своїх інтересах .
Про себе я можу сказати,що найбільше ціную в житті свою сестру ,бо вона мені,як подруга. Хоча ми і сваримось , щось не поділяємо , іноді можемо відгукнутися поганим словом,але я її люблю і ціную. Теж саме можу сказати про свого молодшого братика, якого я очікувала дуже довго,також і мама ,батько ,які дали мені все потрібне, навчили мене ,як правильно жити. Інколи я не ціную свій час,витрачаю на безглузді речі,такі як інтернет , соціальні мережі,не помічаючи навколишнього прекрасного середовища. Я думаю,треба цінувати час,бо він проходить так швидко, дні змінюються днями , а ми живемо , як жили. Треба так жити і проводити свій час , щоб потім не шкодувати . Не витрачати свій дорогоцінний час на критику інших людей,знаходження у них тільки поганого та неправильного .
Наші цінності зміняться докорінно,коли ми почнемо жити сьогоднішнім днем,коли залишимо віртуальний світ соціальних мереж і повернемося до життя. Почнемо бачити тільки гарне ,прекрасне в людях ,не будемо зупинятися на недоліках , бо вони є у кожної людини. Треба любити та поважати один одного,бо тільки , коли серце зупиниться ,ми не зможемо відчувати ,любити ,бачити, говорити ,співчувати. Тому треба цінувати свій час та з кожної хвилини навчатися чогось нового ,робити приємні речі,говорити теплі слова один одному , підтримувати .
Мій висновок буде таким : цінуйте життя та свій час,бо не можна потім повернути його назад. Помічайте красу навколо , цінуйте свою сім’ю та друзів ! Правильно розставляйте пріоритети у житті.