ПРИСЛИВЬЯ
Обома руками за його держатися,
” …буцім з його чортяка лика дере.”
як Бог дасть, то й у вікно вкине,
Хвалить шинкар п’яницю, а дочки своєї за його не віддасть
” батько ноги простяг”
” Останеться він на світі, мов сліпий без поводатаря!
ФРАЗЕОЛОГІЗМИ
” Павлусь за ввесь день і пари з рота не пустить”
розпластався на перині
очі витріщить
як той пуцьвірінок,
” Раз вночі розвередувавсь Павлусь, як на живіт кричить…”
” Щастя, як горох з мішка”
” Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш!”
” …їсть неборак, аж за ушима лящить…”
” до білого волосся доспався”
ответ: Это немного не то но лол почему бы и нет
Объяснение:Катерина - персона з наочно окресленими персональними особливостями
характеру. Вона не така сильна душа, як Ганна. Для неї в житті основним було
лише закоханість і репутація, віра в кохану людину, для цього вона витримувала
будь-які свої біди і втрати. Втративши значення власного існування, вона не
бачить іншого шляху, навіть син не утримує її від ще одного гріха - самогубства.
Ганна зосереджується на дитині. Вона самозрікаеться в ім'я сина, любов до
нього долає все інше. Їй притаманний "тихий героїзм». Наймичка натура цільна
і, в конкретному сенсі, бездоганна і індивідуалізована. Вона "безневинна"
жертва соціальних обставин, спокутує все життя власний проступок.
У обох творах головна увага зосереджена на переживаннях жінки-покритки,
жінки-матері. У поемі «Наймичка» Шевченко ніби знову повторює епопею
Катерини, горе її бідної любові, але разом з цим розробляє її по-новому. Обидві
зображені їм жінки були нещасні, але одна з них все-таки зуміла зробити
кращою долю свого сина.