Український:
Ровена і Ребекка-образи прекрасних дівчат. Загальні та відмінні риси риси Ребекки і Ровени з роману «Айвенго» розкриті в цій статті. Загальне: обидві вони молоді, дуже красиві, розумні, виховувалися без матерів. Їх постійно оточувала любов і ласка ближніх, велика розкіш. Відмінності: соціальний стан і характери у них різні. По-різному вони поводяться в критичних ситуаціях, по-різному склалася і їх доля. Ровена і Ребекка порівняльна характеристика 1. Походження героїнь і їх соціальна приналежність. (Ровена-онука короля; Ребекка — дочка єврея-лихваря.) 2. Віросповідання героїнь. (Ровена-католичка; Ребекка — юдейка.) 3. На лицарському турнірі. (Ровена-королева турніру; Ребекка-звичайна гостя.) 4. Роль Ровени і Ребекки в житті Айвенго. (Ровена і Ребекка люблять Айвенго. Але роль Ребекки більш дієва: вона рятує юнака, лікує його.) 5. Перебування в полоні. (Обидві героїні поводяться гідно.) 6. Подальша доля героїнь. (Ровена вийшла заміж Айвенго. Ребекка стала черницею.)
Русский:
Ровена и Ребекка — образы прекрасных девушек. Общие и отличительные черты черты Ребекки и Ровены из романа «Айвенго» раскрыты в этой статье. Общее: Обе они молоды, очень красивые, умные, воспитывались без матерей. Их постоянно окружала любовь и ласка ближних, большая роскошь. Различия: Социальное положение и характеры у них разные. По-разному они ведут себя в критических ситуациях, по-разному сложилась и их судьба. Ровена и Ребекка сравнительная характеристика 1. Происхождение героинь и их социальная принадлежность. (Ровена — внука короля; Ребекка — дочь еврея-ростовщика.) 2. Вероисповедание героинь. (Ровена — католичка; Ребекка — иудейка.) 3. На рыцарском турнире. (Ровена — королева турнира; Ребекка — обычная гостя.) 4. Роль Ровены и Ребекки в жизни Айвенго. (Ровена и Ребекка любят Айвенго. Но роль Ребекки более действенная: она юношу, лечит его.) 5. Пребывание в плену. (Обе героини ведут себя достойно.) 6. Дальнейшая судьба героинь. (Ровена вышла замуж Айвенго. Ребекка стала монахиней.)
Відповідь:
Сулейман 1. Місце героя серед інших персонажів. Сулейман-ефенді – один із героїв повісті А. Чайковського «За сестрою». Про цього героя не так багато розказано в творі, але саме завдяки йому змінюється хід подій, а також змінюється відношення Павлуся до татар.
2. Зовнішність і походження. Сулейман - татарин-крамар, купець. «..найстарший татарин із сивою бородою», «…дуже багатий татарський купець».
3. Внутрішній світ : а) ставлення до оточуючих Сулейман, у першу чергу, торговець, а не воїн. Тому він доброзичливо відноситься до хлопця, цікавиться ним і його життям, пробує навернути у власну віру. Невільники у домі Сулеймана вважають, що Сулейман: «...добрий чоловік..». Хоча, як і багато купців, він не гребує торгувати з будь-ким. Коли мова заходить про зрадника Карима, то Сулейман вважає: «Він не має віри. ... Він з нами торгує», а Павлусь думає: «Такі то й ви, що з злодіями крамарюєте!». б) якості героя: Сулейман успішний і багатий купець. «Він вів широку торгівлю між Царгородом та всіми надморськими містами й Україною". Його " ...Оселя виглядала, як мале містечко». Він люблячий і турботливий батько. Вже старший чоловік, повертаючись з далеких доріг, він думає про дорослого сина. Хоч це і звучить жорстоко, але везе синові гостинець. «Цього хлопця привожу тобі на гостинця, я його купив». в) мова героя, думки. Все життя Сулеймана присвячене торгівлі. Але з його розмови з Павлусем стає зрозуміло, що він шанує свою віру, звичаї, народ. Він намовляє Павлуся «збусурманитись», а на питання чи продають у них татар, відповідає: «Ні, не можна людей своєї віри продавати; за це велика кара».
Ставлення до героя. Змальовуючи Сулеймана, автор чи не вперше в повісті, описує татарина в першу чергу як звичайну людину. Людину, у якої теж є свої радості і турботи в житті.
Девлет-гірей 1. Місце героя серед інших персонажів. Девлет-гірей Ібрагім - один із героїв повісті А.Чайковського «За сестрою». Саме завдяки йому успішно закінчилися пошуки Ганусі – сестри Павлуся.
2. Зовнішність і походження. «Це був хлоп дужий та вже старший, з довгою сивою бородою». Він дуже поважний чоловік, «мешкав у столиці кримського хана в Бахчісараї». Мулла про Ібрагіма каже так : «Мій пан має велике слово не лиш у нашого хана, але й у самого падишаха».
3. Внутрішній світ: а) ставлення до оточуючих: У Павлуся була нагода пересвідчитися в пошані звичайних татар до Девлет-гірея ще дорогою до Бахчисараю: «По дорозі стрічали піших і кінних татар. Вони кланялися муллі і вступалися з дороги». Девлет-гірей міг скарати, але міг і помилувати. Коли мула запитує у невільників про сина Девлет-гірея, то каже: «Хто виявить його місце, стане достойний його ласки й нагороди його милости. Хто ж би це затаїв, може готуватися вже тепер на смерть, бо його повісять» б) якості героя Девлет-гірей досить грізний і суворий. Лише один його погляд викликав у Павлуся страх. «Він насупив брови і поглянув на хлопця так, що йому аж страшно стало». Девлет-гірей не любить брехні. Мулла попереджає Павлуся: «Та як ти сказав неправду... знаєш? Тобі язик відітнуть. Мій пан усіх брехунів і клеветників так карає». Девлет-гірей дотримується свого слова. У нього була можливість відправити Павлуся на якісь роботи, як звичайного невільника, поки не підтвердилися його слова про долю Мустафи, але він наказує муллі «..візьми цього малого до гостиної, щоб йому нічого не бракувало...». Девлет-гірей любить свого єдиного сина, за свого сна і хоч будь-яку інформацію про його долю він готовий пожертвувати майже всім. в) мова героя, думки На період, описаний в повісті, всі думки Девлет-гірея були зайняті пошуками єдиного сина. Спільні переживання за рідних людей зблизили його з Павлусем. Здається, він навіть прикипів до українського хлопця душею. Коли Павлусеві стало відомо, що Гануся знайшлася і поспішив їй назустріч «..старий татарин, дивлячись на нього, подумав собі: "Славна й лицарська кров пливе в цьому хлопцеві!" Коли Мустафа живий і здоровий повернувся додому, то девлет-гірей каже до Павлуся і його сестри: «Ви сказали правду, тепер я хочу додержати моє слово, нагородити вас. Коли хочете, оставайтеся з нами. Прийміть нашу віру, я вас за своїх дітей прийму». Девлет-гірей оцінив кмітливість і доброту Павлуся: «Добре в тебе серце, мій хлопче!»
Ставлення до героя. Я вважаю, що недаремно автор так мало уваги приділив опису Девлет-гірея як господарю і пану над невільниками. В основному описується його людські якості: батьківська туга за сином, опікування Павлусем, дотримання законів гостинності. Здається, що автор навіть симпатизує цьому герою.
Пояснення: