М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Парадокс:дракон Грицько-поет і християнин 5-6 речень

👇
Открыть все ответы
Ответ:
Parf21
Parf21
12.06.2022
1. Це сказав Франко про Івана Нечуй-Левицького
2. Так назвав Олесь Гончар Панаса Мирного 
3. Це відповідь акторки Марії Занковецької на пропозицію стати акторкою в російському театрі 
4. Іван Нечуй-Левицький, Марко Вовчок, Панас Мирний, Михайло Коцюбинський, Іван Франко та ін. 
5. Я думаю що наприкінці 50-х - на початку 60-х років українською літературною столицею був Петербург бо Україна ще була закріпачена і повністю належала до Росії, тому здебільшого усі укр. книги друкувалися у Перербурзі. На початку 70х років культурною столицею України став Київ, бо в цей час у Києфі було створено Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, що об'єднав видатних українських вчених і митців того часу, а після 1876 - Львів, бо тут активно розгортається діяльність наукових товариств,  а у 1887 з'явився жіночий альманах "Перший вінок",в якому містився творчий набуток українок.
6. Ця цитата належить Івану Франко.
7. Спочатку Панас мирний створив нарис "Подоріжжя від Полтави до Гадячого", який пізніше перетворився в повість "Чіпка", а потім разом зі своїм братом П.Мирний редагував повість, так і з'явилась "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
4,4(19 оценок)
Ответ:
Саша0726007
Саша0726007
12.06.2022
Предлагаю ограничиться монологом Русалки из драмы Леси Украинки "Лісова пісня ". 

Я не кохала? НІ, то ти забула, 
яке повинно буть кохання справжнє! 
Кохання - як вода, - плавке та бистре, 
рве, грає, пестить, затягає й топить. 
Де пал - воно кипить, а стріне холод - 
стає мов камінь. От м о є кохання! 
А те твоє - солом'яного духу 
дитина квола. Хилиться од вітру, 
під ноги стелеться. Зостріне іскру - 
згорить не борючись, а потім з нього 
лишиться чорний згар та сивий попіл. 
Коли ж його зневажать, як покидьку, 
воно лежить і кисне, як солома, 
в воді холодній марної досади, 
під пізніми дощами каяття. 

Несомненная классика, реномированный автор, популярное произведение. 
В 80-е этот отрывок разучивали к экзаменам в театральном.
4,4(79 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ