ответОбсудите следующие во Что приходит на ум, когда вы слышите слово «безработный»?
2. Какова безработица в вашей стране?
3. Как вы думаете, почему люди «разваливаются»?
4. Почему безработица так плохо влияет на людей?
5. Что бы вы сделали, если бы вы были безработными?
6. Вы когда-нибудь беспокоились о повседневных ситуациях?
7. Ты когда-нибудь старался не встречать новых людей?
8. Вы когда-нибудь чувствовали себя заключенным?
9. Как мы можем людям, которые чувствуют себя социально изолированными?
10. Насколько сложно найти работу в вашей стране?
11. Если бы у тебя не было работы, ты бы сделал что-нибудь?
12. Насколько талантливы рабочие в вашей стране?
13. Какая твоя идеальная работа?
14. Какие инструменты вам нужны, чтобы полностью раскрыть свой потенциал?
15. Насколько трудно для вас быть безработным?
Объяснен
Відповідь:Твір «Ніч перед боєм» оповідає про відступ радянських зневірених солдатів додому через річку Десну, де вони зустрічають двох дідів-перевізників, які своїми словами надихають деяких військових на повернення до бою і боротьби до останнього подиху.
У землянці, де зібралось приблизно 30 чоловік, Іван Дробот питає капітана Петра Колодуба про його «внутрішній секрет». Той відповідає, що його змінив відступ через Десну, коли він познайомився зі старими дідами-рибалками. Вони відступали вже декілька днів і були останніми хто мав перейти через Десну. Переправити їх мали два діди-рибалки Савка і Платон.
Всю дорогу діди між собою обговорювали втікачів, які, хоч і мали нову форму, та не були справжніми солдатами, адже відступали. Діди казали, що справжні солдати мають захищати свій край і людей, а не тікати від смерті, оскільки «кому судилося померти, то смерть його кругом наздожене».
На заперечення Троянди Платон відказав йому, що в того мала душа, якщо страх більший, ніж ненависть до ворога. Дід Платон на прощання сказав Колодубу, що не тими вони сповнені емоціями, що в них має бути не жаль та скорбота, а ненависть до ворога і презирство до смерті, адже «перемагають горді, а не жалісливі».
Саме ці слова змінили Петра і зробили тим, ким він зараз став. Тепер у Петра є тільки бажання після війни побачили діда Платона, та його онук, який випадково був свідком тих подій і, лишившись живим, опинився в землянці з Колодубом, сказав, що цьому вже не бути. Коли всі червоноармійці пішли, німці, що наступали, наказали перевезти їх через Десну. Як діди з німцями вже були посеред річки, Савка й Платон по один в одного пробачення і втопили німців, себе і човни. Вижив лиш один хлопець, який був онуком діда Савки. Петро, а з ним і інші солдати встали, преклонили коліна і мовили: «Готові на будь-який огонь!»[2].
Пояснення:
1. Був воєнним
2. Розмовляли про таємничі подорожі в часі
3. це
4. що він не хотів зраджувати друга
5. Сороку до коваля
6. дух смерті
7.вважав що жити йому надоело
8. Люди що життя треба цінити
9. Ненавидів Славка
10. це свящинне місце
11. Не знаю
12. Зняли с себе штани, та кинули в дракона