Чого навчають нас байки
Однією з перших форм художнього мислення поряд з міфом була байка — коротке оповідання, найчастіше у віршованій формі, переважно сатиричного характеру. В чому ж секрет такого довголіття літературного жанру? Чого навчає нас байка?
Найчастіше героями байки є звірі, рослини, неживі предмети, які дають можливість говорити про вади чи недоліки людей. І читач, як правило, дуже добре розуміє алегоричні образи цих творів.
Герої байки І. Крилова "Квартет" "вигадниця Мартишка, Осел, Козел та клишоногий Мишка" взялися не до своєї справи і тому мають дуже смішний та жалюгідний вигляд. Ця байка вчить нас, що кожен повинен виконувати ту роботу, до якої має хист, особливо коли це стосується такої витонченої сфери діяльності, як мистецтво.
Байка І. Крилова "Свиня під дубом" показує, що буває з невдячними людьми, які не хочуть нічого бачити дані свого носу. Сучасні люди, на превеликий жаль, дуже часто недбало ставляться до навколишнього середовища: вирубують дерева, забруднюють річки, повітря, не Замислюючись над тим, чим вони дихатимуть і що споживатимуть за декілька років. Ці люди нагадують мені криловську Свиню, яка нищить Дуба, що її годує.
А Дем'ян із байки І. Крилова "Дем'янова юшка", який перечастував свого сусіду Фоку дуже смачною юшкою, наглядно доводить нам, що в усьому має бути міра.
Отож, хоча байки почасти і "смішні", у них йдеться про серйозні та повчальні речі. Байки застерігають людей від дурних учинків. Вони, немов через збільшувальне скло, показують різні сторони людського життя, змушуючи читача замислитися над тим, який вигляд він має в тій чи іншій ситуації. Байки допомагають людям позбутися своїх недоліків. І в цьому, на мою думку, секрет довголіття цього літературного жанру.
Объяснение:
Можеш собі скоротити)
На мою думку, щоб вижити, людина зобов’язана навчитися перебувати в злагоді з природою.
По-перше, вона сама є часточкою природи, тобто її існування залежить і від навколишнього середовища, і від екології планети в цілому. Яскравим прикладом своєрідного художнього осмислення думки про те, що можна жити в гармонії з природою й не шкодити їй, є твір Даніеля Дефо «Робінзон Крузо». Автор описує побут і діяльність людини, яка випадково потрапила на безлюдний острів. Здавалося б, вижити немає шансів, проте головний герой пристосувався до свого нового середовища й, використавши можливості довкілля та здобутки цивілізації, зумів забезпечити для себе порівняно високий рівень життя.
По-друге, розробляючи щоразу нові й нові технології, людина лише ціною власних помилок, а іноді навіть глобальних катастроф, навчається передбачати наслідки впровадження власних винаходів, тобто поступово розуміє необхідність розвитку екологічної свідомості.
Прикладів цього є чимало й у сучасному житті, і в історії. Ідеться насамперед про те, що життя можливе без деяких винаходів, що їх можна використовувати на благо природи, що впроваджувати їх варто лише тоді, коли створено необхідну систему захисту від згубного впливу їх на довкілля. Так, російський учений Ігор Курчатов, один із розробників атомної бомби, усвідомивши наслідки свого винаходу, став боротися за використання атомної енергії для мирних цілей. Але мені не відомі, на жаль, випадки, коли вчені відмовлялися від своїх винаходів задля збереження довкілля.
Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що природа може існувати без людини, а людина без природи — ні. Саме тому кожен, хто живе на Землі, має прагнути до гармонійного співіснування з довкіллям і зобов’язаний піклуватися про збереження багатств планети.
1А 2В 3Б 4В 5Г 6Г 6А 7Г 8В 9Б 10Б 11А 12Б 13В 14Б 15Б 16А 17В 18 4-2-1-3 19 1 Б 2А 3 Г 4В 20 1Б 2В 3 Г 4 А
Объяснение