М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

1) Як герой потрапив до Країни Далекої?Чим вона вразила хлопчика? 2) Як поставився до Міо тато-король? Чому Міо почувався щасливим у Країні Далекій? 3) Яким був шлях Міо та Юм-Юма через Мертвий Ліс? Назвіть чарівних помічників , завдяки яким хлопчики змогли врятуватися від переслідувачів. Знайдіть у тексті коментарі Міо з приводу до наданоу природою.
Твір: Міо, мій Міо

👇
Ответ:

1) Міо

2) Дуже гарно, він любив його. У Країні далекій Міо почувався добре тому що там його справжня родина.

Объяснение:

Больше не знаю(

4,4(48 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
ShahTV
ShahTV
14.07.2022

Відповідь:

Вірш «Любіть Україну!» Володимир Сосюра написав у травні 1944 року.  У цьому вірші висловлена  велика любов поета до рідного краю. Але в  1951 році в газеті «Правда» вийшла стаття «Против идеологических извращений в литературе», яка за цей вірш обвинувачувала Сосюру у «буржуазному націоналізмі». Радянську цензуру вірші не пройшли через такі слова про Україну: «Без неї — ніщо ми, як порох і дим, розвіяний в полі вітрами». Ці рядки у так званій "інтернаціональній версії" замінили на "Між братніх народів, мов садом рясним,  сіяє вона над віками…"  І досі, зазвичай,  вірш друкується не за першою публікацією 1944 р., а в редакції, до якої В.Сосюру змусила  "причесана" радянська цензура. Наприклад, різні варіанти п'ятої строфи — в редації радянських часів її текст звучав так: Україна „…у квітці, в пташині, в електровогнях…“, коли в редакції 1944 року : „…у квітці, й пташині, в кривеньких тинах…“. Здається , змінено лише кілька слів, але цією зміною спотворено думку поета, його справжні почуття до України. Електровогні (тобто електрифікація)— символ радянської влади та її здобутків, кривенькі тини — символ споконвічного селянського хліборобського краю, не завжди щасливого, але свого, рідного, єдиного.

Пояснення:

4,4(39 оценок)
Ответ:
kuliksvera
kuliksvera
14.07.2022

У творі М. Стельмаха "Гуси-лебеді летять" читач поринає у дитинство автора - часи, коли шанувалися українські традиції. Читаючи твір, ми маємо змогу познайомитись зі звичаями та традиціями українців. Твір насичений прислів'ями та приказками. Ось деякі із них:

Сто друзів - це мало, один ворог - це багато.

Над шкурою дрижати - людиною не жити.

Де не посій, то вродиться.

  Ці влучні народні вислови дозволяють нам пізнати чим жив народ, який світогляд мав. Вміло автор передає і розуміння сенсу життя, особливості побуту українців. Так, матір хлопчика каже: "Хоч ми й бідні, та маємо квіти і в городі і на комині, і на полотні, яке зодягає нас". З особливою любов'ю наші предки ставились до землі, мали давні традиції її обробки. Батьки Михайлика розуміють, що земля - їхня годівниця, тому дотримуються усіх звичаїв, пов'язаних із її обробкою.

4,6(37 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ