Відповідь:
1. хтось невидимим смичком провiв по синьому пiднебессi, по бiлих хмарах, i вони забринiли, як скрипка.
2. I люблю, коли гриби, обнявшись мов брати, збирають на свої шапки росу
3. ...нечистi, що залазила в слово, як плодожерка в яблуко...
4. злидар дядько Микола ставав багатим, як цар.
5. Зерно хоч на оберемок, наче дрова, клади
6. в нас гарбузи, як пiдсвинки.
7. велика, як горнятко, чорнильниця,
8. двi гарбузовi насiнини i впали на долiвку, мов срiбнi грошi.
9. зажурився продавець i вiями, як млинками, погасив хитринки в очах
10.червоний, як перчина, нiс
11. п'янi, як чопи в сивушних барилах.
12. за нашою вулицею стоять, як Дунай, молодi коноплi й соняшники
13. вмостились чорнi, як шпаки, дрiбнята
14. смiх у них тоненький i сходиться водно, як двi ниточки
15. бiля неї не стояла, мов благання, моя зажурена мати
16. чи не лопне, мов булька
17. Смiх зiскакує з очей Бабенка, вони викруглюються, мов гудзики
18. цупкий, мов жерсть, аркуш паперу
19. Основнi прикмети даного iндивiдуума: ледачий, як паразит, брехливий, наче пес, кусючий, мов гад, а смердючий, нiби тхiр:
20. зірки закружляли, наче золота метелиця
Пояснення:
Відповідь:
Мати Михайлика була звичайною жінкою, але з доброю, щирою, чистою душею. Таким же вона виховувала свого сина. Що таке жменя гарбузового насіння у порівнянні з добрим серцем і жалісливою душею ? Вона знала, що це насіння Михайлик використав не на дурницю і пустощі, що у її сина добре щире серце. То як за це можна на дитину гримати ?
Пояснення:
— Михайле, ти насiйня iз цих вузликiв давав хлопчику з голодного краю?
— Iз цих, — похнюпився я, пiдпираючи спиною дверi. Мати повела устами, з яких не сходив смуток, i довго-довго мовчала. Краще б вона почала гримати, гнiватись, нахвалятися, тодi я мав би якесь право гайнути з хати. А так хто знає, що його робити?
— То й добре, синку, що давав, — нарештi чую її голос. Вона, роздумуючи, далi вже говорить не менi, собi: — Бо хто й пособить у свiтi бiдному чоловiку, хто дасть йому скибку хлiба чи ложку борщу? Нiхто, тiльки такий самий злидар.